Ніщо не забуте? Хто відповів за Бабин Яр

15 січня 2019 року прокуратура міста Целле в Нижній Саксонії припинила слідство у справі 95-річного німця щодо причетності до масових вбивств 1941 року в Бабиному Яру. Підозрюваний, чиє ім’я не розголошується, служив у Ваффен-СС. Однак в Німеччині це не вважається злочином, а доказів особистої участі в стратах не знайшли. Сам колишній есесман стверджував, що в той час охороняв один з київських військових заводів.

Відсутність доказів не знімає підозри. У разі виявлення нових фактів прокуратура Целле готова повернутися до цієї справи.

За максимальними оцінками, нацисти вбили у Бабиному Яру до 150 тисяч мирних жителів і військовополонених: перш за все євреїв, ромів, українців. Лише за два дні, 29 і 30 вересня 1941 року, там було страчено близько 33 тисяч євреїв.

Розбираємося, хто і як за це відповів.

***

Ветерану Першої світової війни Курту Еберхарду до початку Другої світової виповнилося 64 роки. Офіцер-артилерист перебував у відставці, однак незадовго до війни вступив у НСДАП і вирішив, що повинен ще послужити батьківщині. У вересні 1941 року Еберхард заступив на посаду військового коменданта Києва і взяв безпосередню участь у плануванні страт.

У листопаді 1942 року генерал-майор був звільнений за віком і повернувся до Німеччини. В кінці війни він потрапив у полон до американців, але не став чекати суду і наклав на себе руки.

Айнзацгрупою С, яка організувала масові страти в Києві, командував бригадефюрер СС Отто Раш. Теж ветеран Першої світової, служив на флоті. Між війнами працював юристом, член НСДАП з 1932 року.

Не минуло й місяця після вересневих розстрілів у Бабиному Яру, як Раша відкликали до Берліна. Він працював у нафтовій промисловості, після війни сів на лаву підсудних у Нюрнберзі, але вироку не почув. 56-річного чоловіка раптово паралізувало, і він помер у камері.

Отто Рашу підпорядковувалася зондеркоманда SK-4а, службовці якої особисто розстрілювали євреїв у Бабиному Яру. Командир підрозділу штандартенфюрер СС Пауль Блобель був невдахою та алкоголіком. Після Першої світової довго не міг знайти собі місце, відкрив архітектурне бюро, але 1929 року розорився. Три роки значився безробітним, але прихід до влади нацистів розкрив перед ним вікно можливостей.

Вступивши до НСДАП, Блобель отримав посаду в СД. До початку війни керував конфіскаціями майна ворогів Райху, а 1941 року опинився в Україні. Тут зондеркоманда SK-4а стратила близько 60 тисяч людей.

1942 року Блобеля відкликали до Берліна через його пияцтво. До кінця війни він відзначився керівництвом «операцією 1005» (знищення слідів масових страт, зокрема і в Бабиному Яру) та боровся з партизанами в Італії.

1951 року Пауля Блобеля повісили за вироком Нюрнберзького трибуналу. Його заступник Вальдемар фон Радецькі отримав 20 років в’язниці, але відсидів лише три і був амністований. Суд не знайшов доказів, що Радецькі командував зондеркомандою за відсутності Блобеля.

1967 року в Дармштадті судили офіцерів зондеркоманди SK-4а, які з різних причин уникли вироку Нюрнберзького трибуналу. Куно Каллсена засудили до 15 років позбавлення волі, Курта Ганса — до 11, Адольфа Янссена — до 11, Олександра Рісле — до 4, Віктора Войтона — до 7, Крістіана Шульте — до 4 років і 6 місяців позбавлення волі. Август Гефнер, який виступав у Нюрнберзі свідком, тепер отримав термін у 9 років позбавлення волі.

***

Засуджені нацисти в своїх свідченнях говорили про другорядну роль, яку відвели в Бабиному яру українським колаборантам. Стріляли тільки німці. Місцеві поліцейські доставляли євреїв до місця страти, примушували роздягатись, охороняли периметр. Ніхто з радянських громадян за ці злочини засуджений не був.

Читайте далі, як Ізраїль розправився з нацистським злочинцем Адольфом Ейхманом.

Фото на обкладинці: Babi Yar, Ukraine, October 1941, German Police Searching through the Clothing of Murdered Jews / Yad Vashem Photo Archives