Щасливий випадок: історія знаходження скіфської пекторалі
21 червня 1971 року Борис Мозолевський знайшов у кургані «Товста Могила» золоту пектораль. Це найвідоміший і найцінніший з артефактів скіфської культури, що зберігаються в Україні. WAS розповідає історію знахідки:
• Борис Мозолевський навчався на історика в Київському університеті, паралельно працював кочегаром. 1964 року влаштувався редактором у видавництво «Наукова думка», у вільний час їздив в археологічні експедиції.
• За чотири роки Мозолевського звільняють з видавництва через націоналістичні вірші, і він повертається до роботи кочегара. Товаришує з колегою, Василем Стусом. Як позаштатний співробітник Інституту археології АН Української РСР бере участь у дослідженні курганів.
«Ви кажете, що я не патріот,
Плазуєте, безкрилі, як вужі.
Що зрадив мові я своїй і пісні?
Ще й інших, бачте, ловите на слові!»
• 1971 року Мозолевський очолює дослідження кургану Товста Могила поруч з Орджонікідзе (сучасний Покров Дніпропетровської області). Після зняття насипу виявилося, що курган пограбований. Проте грабіжники були неуважними, і залишили понад 600 золотих прикрас, серед яких була пектораль.
«О 14:30 щось брязнуло і потім блиснуло під археологічним ножем», — згадував Мозолевський.
• Знахідка змінила долю Бориса Миколайовича. Він одержав посаду молодшого наукового співробітника Інституту археології, 3-кімнатну квартиру і персональну зарплатню — 200 карбованців на місяць.
• Із пектораллю пов’язано чимало легенд. Буцімто її ледь не вкрали у готельному номері, забули у потязі, намагалися забрати до Ермітажу. Заздрісники казали, що пектораль знайшов інший археолог і віддав «лаври», аби врятувати Мозолевського від можливих репресій.
• Мозолевський помер 1993 року. До кінця життя працював завідувачем відділу скіфської археології Інституту археології. Його прийняли до Спілки письменників.
• Попри вражаючу масу золота, знайдену в Товстій Могилі, зараз більшість дослідників вважає курган похованням багатого вельможі, але не царя.
• Пектораль зберігається у сховищі Музею історичних коштовностей України. Відвідувачі частіше бачать точну копію.