Секс, гроші, кров. Юдейки на службі в османських султан

В Європі 15–17 століть юдеям загрожували стихійні погроми та спланований терор інквізиції. Тим часом в Османській імперії їх цінували. Найкращі лікарі султанів були переважно євреями, а єврейки змагалися за найвищі адміністративні посади в головному гаремі. Нерідко вони ставали кірами — особистими помічницями султанських дружин і матерів.

Чим ширші повноваження, тим більший ризик постраждати через палацові інтриги. Про долю кількох високопосадових юдейок розповідає дослідниця, авторка романів про османську еліту Олександра Шутко.

Тронгілла

Хюррем-Роксолану турецькі сучасники називали відьмою. Мовляв, вона причарувала Сулеймана і відвернула султана від інших жінок. Ходили чутки, що чаклувати українці допомагала служниця, стара караїмка Тронгілла.

Тронгілла з’явилась в гаремі, коли Роксолана ще бігала українськими ланами. 1509 року вона стала служницею Айше Хафси, матері наслідного принца Сулеймана, яка тоді разом із сином перебувала в Кафі (тепер це Феодосія). Коли у свої 26 років син очолив Османську імперію, його матір із гаремом переїхала до Стамбула. Тронгілла з чоловіком Мойшею відправились з нею.

Попервах вона була лікаркою Айше Хафси, боролася з депресіями та хворобами очей господарки. Потім стала довіреною особою для виконання доручень за стінами султанського палацу. 1532 року, коли Сулейман намагався захопити Відень, на прохання валіде Тронгілла дізнавалася новини з фронту в посла Венеції.

Після смерті Айше Хафси караїмка служила Хюррем-Роксолані. Її становище було таким високим, що до Тронгілли зверталися іноземні посли. За свої зусилля Тронгілла отримувала хабарі.

Що Роксолана за допомогою старої караїмки «пустила Сулейманові отруту в кості», написав 1622 року в поемі «Посольство Кристофера Збаразького» Самуїл Твардовський. Поголос підхопили тогочасні художники. Гравер Теодор де Брі 1596 року створив портрет Роксолани з латинською епіграмою: «Врода твоя гідна похвали, а звичаї вишукані. Однак варварське серце має їдку гостроту. Учить тебе Тронгілла, що трунок кохання cлід змішати з харчами і вином».

Коли служниці виповнилося 70, вона навернулася до ісламу й невдовзі померла. За її віддану службу султан звільнив дітей та онуків Тронгілли від податків та дозволив тримати рабів, на що мали право лише мусульмани. Інші султани продовжували ці привілеї до 19 сторіччя.

Естер Хандалі

Єврейське подружжя Хандалі мало успішний бізнес з постачання ювелірних прикрас, одягу, косметики до гарему. Після смерті чоловіка Естер замінила Тронгіллу в ролі помічниці Роксолани та її невістки Нурбану. За чутками, вдова для Нурбану була не лише байером, агенткою, радницею, але й також коханкою.

Після смерті господарки і подруги 1583 року Естер Хандалі перевелася на службу до її невістки Сафіє. Пліткували, ніби та, як Роксолана, за допомогою юдейських чар кіри здобула прихильність Мурада III. А ще — зробила султана імпотентом, аби не звертав увагу на інших наложниць.

Після смерті Естер місце поряд з Сафіє зайняла корумпована іспанська єврейка Есперанца Малчі.

Зображення багатої єврейської мешканки Стамбулу всередині 17 століття. Джерело: G. la Chapelle / Recueil de divers portraits des principales dames de la Porte du Grand Turc, 1650 / Ізраїльський музей

Есперанца Малчі

Хабарі за призначення на державні посади валіде передавали через служницю, а та відраховувала собі частку. Частка була суттєвою. Разом зі старшим сином, радником Сафіє, Есперанца Малчі намутила близько 50 мільйонів акче. Казали, що мати султана заплющувала очі на махінації, бо мала з Есперанцею сексуальний зв’язок.

1600 року настав час розплати.

Нову аферу Малчі здійснила на монетному дворі, де перед виробництвом грошей підмінила частину коштовного металу дешевшим. Фальшованими монетами виплатили зарплату яничарам з охорони султанського палацу. Підробку помітили. Дізналися, хто за нею стоїть. Спалахнуло повстання, до якого долучився корпус сипахів, що недоотримував гроші через корупцію.

Есперанцу Малчі з синами солдати піймали в єврейському кварталі. Старшого вбили, молодший прийняв іслам і врятувався. Понівечений труп жінки причепили до дерева на центральній площі міста, частини тіла підкинули до будинків її співучасників. Так, статеві органи кіри прибили до дверей військового судді Абдулхаліма-ефенді, а поряд написали: «Поцілуй ще раз ту, яку ти цілував безліч разів».

Убивць єврейки покарали за наказом Мурада III, бо, піднявши руку на слуг валіде, вони зневажили самого султана. Проте збитки яничарам відшкодували зі статків Есперанци, а решту повернули до казни. Після цього юдейок більше не брали на службу до султанських дружин, і посада кіри зникла з історії.

Читайте далі про українських заробітчан у Стамбулі 16 сторіччя.

На обкладинці: портрет Роксолани, гравюра Теодора де Брі (фотокопія з книжки Буасарда «Життя і портрети турецьких султанів»), 1596

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter