Правда про суперницю Роксолани: рідня Махідевран служила московському царю
Походження знаменитої суперниці Роксолани, наложниці Махідевран, достеменно невідоме. Нещодавно такий собі Саїд Перізад Темрюкоглу заявив, що він її пра-пра-пра… внук, а сама Махідевран – донька черкеського князя Темрюка на ім’я Малхуруб. Чи це так, розібралася дослідниця османської історії Олександра Шутко.
Перша згадка про Махідевран в османських документах датована 1515 роком. Її ім’я міститься у реєстрах виплат у Манісі жінкам гарему сина Селіма I Грізного – майбутнього султана Сулеймана Пишного. У Манісі вона стала матір’ю сина Мустафи. З огляду на це Махідевран могла народитися у 1490-х.
На той час Ідар Темрюк був ненабагато старшим за неї та не міг стати їй батьком. До того ж, у нього не було доньки Малхуруб, лише онука, яку видали заміж за очільника Ногайської Орди – Тінехмата Ізмаїловича.
Попри це, 2016 року у Німеччині вийшла книжка «Махідевран: дружина султана», у якій версія про походження Махідевран від Ідара Темрюка заграла яскравішими фарбами. Її авторка Наталія фон Анреп розписала докладно про дитинство цієї султани у Тамані
, про її матір, кримську принцесу Назджан, про знайомство із майбутнім султаном Сулейманом, пишне одруження з ним і навіть весільний махр
. Вона перелічила усіх її родичів — сестер та братів, які перебували з нею в Османській імперії. Водночас описала зовнішність Махідевран — золотокосої білявки із зеленими очима. Стосовно її конкурентки Роксолани авторка не добирала слів, називаючи її підступною рудоволосою відьмою, через інтриги якої вбили сина Махідевран, Мустафу.
Спростував цю інформацію доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнології та народного мистецтва Адигейського республіканського інституту гуманітарних досліджень Самір Хотко. Він виділив у заяві Саїда Перізада та книзі пані Анреп кілька суперечливих моментів.
По-перше, названий родич Махідевран писав, що походить від Бекович-Черкаських, але рід цей не бере початок від Темрюка Ідарова. По-друге, черкеський рід Бековичів у середині 18 столітті весь подався на московську службу, а не до османського султана та перервався у 19 столітті. Тому не може мати нащадків зараз.
З досліджень російських істориків, яким доступні архівні документи Московського царства, стало відомо про справжнє походження Махідевран. Доктор історичних наук Катерина Кушева у фундаментальному дослідженні «Народы Северного Кавказа и их связи с Россией. Вторая половина XVI–30-е годы XVII века» 1963 року стверджувала, що та походить з іншого таманського клану — князівського бесленеївського роду Канукових.
Її рідне племя бесленеївців жило на правому березі Великої Лаби до річок Велика та Мала Тегінь, які впадають в Уруп. Таманський півострів від Криму відділяла Керченська протока, яку у давнину називали Bosphoro Cimmerio. Саме завдяки цій назві за Махідевран в османів закріпилося ім’я Босфоріана.
За словами історика Хотко, Махідевран була донькою старшого князя Бесленея, Кануко Бесленова. Імовірно, у 1509–1512 роках її одружили з майбутнім султаном Сулейманом, який тоді ще був намісником Кафи
. У його гаремі вона отримала ім’я Махідевран — «місячна господиня часу». Тому не дивно, чому затіявши 1526 року чвару
із Роксоланою, ревнива Махідевран називала її дешевим куснем м’яса. Адже сама була знатного роду, на відміну від української рабині Роксолани, полоненої кримськими татарами.
Брат Махідевран, Машук Кануков на початку 1553 року став підданим московського царя Івана Грозного. Він був мусульманином, але прийняв християнство та назвався Іваном. Подейкують, що його хрещеним батьком став сам Іван Грозний.
Машук Кануков брав участь у Лівонській війні
та у битвах із кримським ханом, який був васалом Османської імперії. На початку 1560-х він разом із козацьким ватажком Дмитром Вишневецьким здійснив великі набіги на Крим. Машук Кануков загинув 1564 року під час чергової битви з османами.
Прийняття братом Махідевран московського підданства погіршило стосунки між нею та Сулейманом Пишним. Все це відбилося на репутації її сина Мустафи, якого батько-султан після перших же натяків на зраду стратив 6 жовтня 1553 року.
Читайте далі любовний лист, який писала Роксолана султану Сулейману.
На обкладинці: фрагмент картини з National Trust, Lacock Abbey, Fox Talbot Museum and Village.