Римська наука: прилад на свинячій нозі
У другій половині 18 століття почалися розкопки римських міст, що були зруйновані виверженням вулкана Везувій. Найвідоміше з них — Помпеї, а вкриту золотом бронзову фігурку 1760 року знайшли в сусідньому Геркуланумі. Сенсацією вона стала після ретельного очищення.
Це кулон у формі свинячого окосту з прокресленими горизонтальними і вертикальними лініями. Літери внизу сітки допомогли вченим зрозуміти, що перед ними портативний сонячний годинник. Вертикальні лінії відраховують місяці, горизонтальні — години після сходу або до заходу сонця. Знахідці бракувало лише палички-ґномона, яка мала відкидати тінь.
Фахівець з римської археології Крістофер Парслоу полагодив прилад за допомогою 3D-принтера. Він зробив тривимірну модель окосту, домалював у програмі ґномон у формі хвоста свині й роздрукував годинник із пластику. Потім вийшов на вулицю, підвісив окіст на мотузку так, щоб на лівий бік падало сонце та відкидало тінь на сітку.
Пластиковий годинник виявився незручним — гойдався на вітру, тому мав півгодинну похибку у визначенні часу. Зараз із ними довелося б складно, але римляни не мали звички поспішати та й бронзовий прилад не так хитався й точніше показував час, ніж копія.
Чому годинник має форму свинячої ноги, вчені не дають однозначної відповіді. Можливо, власник був з епікурейців
. На Віллі папірусів, де знайшли годинник, також виявили їхні філософські трактати. Свинями епікурейців дражнили стоїки
, та й самі вони називали себе «поросями зі стада Епікура».