Стій, терпи, помри: правила арійського боксу для неарійців
У Третьому Райху спорт щільно переплітався з расовою політикою, і в боксерів не арійського походження відібрали право перемагати німців. 21 липня 1933 року на свій останній чемпіонський бій у Берліні вийшов ром Йоганн «Рукелі» Тролльман.
Тролльман народився у багатодітній родині німця та ромки. Від матері отримав темне волосся і шкіру, а ще прізвисько «Рукелі» — дерево мовою племені сінті. Юнаком Йоганн був чемпіоном з боксу в Ганновері та північній Німеччині. 1928 року він ледь не потрапив до олімпійської збірної, переїхав у Берлін і перейшов у професіонали.
«Рукелі» був відомий своїм захистом, роботою ніг і швидкими пересуваннями по рингу. У червні 1933 року він за очками перемагає Адольфа Вітта і стає чемпіоном Німеччини в напівважкій вазі.
За тиждень пояс відберуть за «поганий бокс». За місяць — новий чемпіонський бій з Густавом Едером. За «танці на рингу» напівкровці загрожують дискваліфікацією. Він має битися «як справжній німець» — обмінюватися ударами, стоячи перед супротивником. У відповідь Тролльман тролить — виходить на ринг із освітленим волоссям і напудреною білою шкірою. Після початку бою стоїть майже нерухомо, дає себе побити і через 5 раундів падає закривавлений.
1935 року «Рукелі» виключають з боксерської ліги, ще за три роки стерилізують і саджають до трудового табора. Дивно, але в цей час ромів ще призивають до армії. З початком Другої світової Тролльман у складі вермахту воює в Бельгії, Польщі та Україні.
Лише 1942 року нацисти вирішують остаточно очистити армію від національних меншин, і за Тролльманом приходить гестапо. У концтаборі Ноєнгамме знесилений боксер стає іграшкою для табірної охорони. У таборі під Віттенбергом бригадир з числа зеків-кримінальників забив «Рукелі» лопатою.
2003 року федерація професійного боксу Німеччини посмертно визнала Тролльмана чемпіоном.