1618
Глухівські статті: скільки Московія платила козакам?
Після смерті Богдана Хмельницького українськими землями керували два гетьмани: по одному на кожен з берегів Дніпра. Об’єднати країну 1668 року спробував правобережний гетьман Петро Дорошенко, але втратив підтримку козаків і повернувся до себе в Чигирин. За головного на Лівобережжі Дорошенко лишив «наказного гетьмана» Дем’яна Ігнатовича.
Ігнатович швидко схилив коліно перед царем Олексієм Михайловичем. Наступним кроком було підписання нового договору з Москвою — складені Хмельницьким статті 1654 року втратили актуальність.
Царя на перемовинах в Глухові представляв воєвода Григорій Ромодановський. Обговорення йшло три дні. Многогрішний погодився на скорочення козацького реєстру і відмову Гетьманщини від самостійної дипломатії, але відстояв право збирати податки і одержувати з Москви зарплатню для старшини.
Порівняно зі статтями Хмельницького, в угоді 1669 року поменшало оплачуваних адміністративних посад (прибрали суддів, полкових писарів), але побільшало козацьких чинів.
У документі зафіксоваий розмір щорічних виплат з царської скарбниці:
- гетьману — 1000 золотих червінців в рік (≈ 37 кілограмів срібла);
- військовому писарю і генеральному обозному — по 1000 злотих (≈ 6 кг срібла);
- полковникам — по 100 єфимків (≈ 3 кг срібла);
- осавулам — по 200 злотих (≈ 1,2 кг срібла);
- гетьманському бунчужному і полковим сотникам — по 100 злотих (≈ 0,6 кг срібла);
- реєстровим козакам — по 30 злотих (≈ 0,18 кг срібла).
За три роки козацька старшина організувала заколот. Дем’яна Многогрішного звинуватили у змові з Дорошенком і Османською імперією, доправили до Москви, а потім заслали до Сибіру.