Вікінг чи слов'янин? Вчені дослідили улюблений скелет Третього райху
1928 року український археолог Іван Борковський знайшов у Празькому граді загадковий скелет людини в оточенні старовинної зброї. Пізніше ця знахідка стала ідеологічною зброєю нацистів і комуністів. Тепер з’явилися нові дані, здатні вирішити стару суперечку.
В серпні 2019 року в журналі Antiquity з’явилася стаття команди археологів, які спробували відповісти на питання майже столітньої давності: ким все-таки була ця загадкова людина?
Український археолог знайшов останки з рядом поховальних предметів у дворі Празького граду в липні 1928 року, коли робив розкопки в рамках археологічного проєкту Національного музею Чехословаччини із дослідження ранніх етапів існування замку. Це було поховання 800–950 років — часів появи перших укріплень на цьому місці. Однак тоді він не опублікував жодної праці про цю знахідку.
Галичанин Іван Борковський (1897–1976) під час Першої світової воював в армії Австро-Угорщини, після падіння імперії — боровся за українську державність в складі Української Галицької армії. 1920 року емігрував до Чехословаччини, де в Карловому університеті захистив дисертацію на тему «Про походження культури шнурової кераміки
». Став вченим всеєвропейського масштабу, з 1931 року — в лавах Наукового товариства імені Шевченка
.
Третій райх проти слов’ян
1939 року нацисти, які окупували Чехословаччину, звинуватили Борковського в тому, що він навмисно не публікував нічого про скелет — нібито через чеську змову, бо померлий чоловік був німцем, а не слов’янином. Твердження про «німецькість» останків підтримувало наполягання нацистської пропаганди про те, що німецька спадщина поширювалася далеко на схід і сягала глибокого минулого.
Нацистська влада наполягала, що замковий скелет є «доказом» німецького, а не слов’янського походження Празького граду. Коли Борковський написав книгу про стародавню слов’янську кераміку Центральної Європи, це викликало гнів нацистів. Вченому довелося відмовитись від публікації — через реальну загрозу потрапити до концтабору. Згодом українець пише працю про скелет із Празького граду, однак вона була явно результатом нацистського впливу. Там факти однозначно трактувалися в дусі «нордичної» інтерпретації знахідки.
Коли 1945 року радянські війська вибили нацистів із Чехословаччини й почали встановлювати комуністичний тоталітарний режим, Борковському ледь вдалося уникнути заслання до ГУЛАГу через участь в українському національному русі. 1946-го вчений публікує нову працю про свою знахідку 1928 року. Тепер, вимушений виправдовуватися за першу пронімецьку статтю, він заявляє, що скелет належав важливій людині, пов’язаній із ранньою чеською династією Пржемисловичів.
Сучасні дані
«Останніми роками ряд досліджень почали реінтерпретацію останків і наше пропонує новий аналіз», — говорить один з авторів статті в Antiquity професор Ніколас Саундерс з Університету Бристоля.
Серед предметів, знайдених в похованні, є іноземні — меч, сокира, кресало (частина типового екіпірування вікінгів), і місцеві західнослов’янські речі — відро й ножі. Особливо унікальний меч, бо він — єдиний із виявлених у 1 500 ранніх середньовічних могилах, знайдених дотепер у Празькому граді.
Автори статті вважають, що скелет належав слов’янину із якогось сусіднього регіону, який володів давньоскандинавською на рівні з давньослов’янською. Можливо, що він навіть вважав себе справжнім вікінгом. «Ідентичності були складними в Середньовіччі. Історія Борковського й могили воїна з Празького граду нагадує нам, що ідентичності таких людей із давноминулого часто розпалюють сучасні політичні конфлікти», — резюмує професор Саундерс.
Далі читайте про загадку слов’янки-воїтельки з кладовища вікінгів.
На обкладинці: фото могили IIIN199 у Празькому граді невдовзі після розкопок, 1928 рік. Джерело: Institute of Archaeology of the CAS, Prague Castle Excavations