Всі права захищені. Як виник копірайт

10 квітня 1710 року почалося те, що погано закінчиться для бажаючих використовувати без дозволу тексти та картинки WAS.

В цей день набув чинності перший закон про авторські права — британський «Акт про заохочення вченості шляхом наділення авторів і покупців правами на копіювання друкованих книг на нижче вказаний період часу» або просто Copyright Act.

До цього письменники були змушені передавати видавцям права на твори один раз і назавжди. З 1710 року права поверталися автору через 14 років після продажу з можливістю продовжити його копірайт ще на 14 років. Потім текст ставав суспільним надбанням.

Так автори отримували можливість заробити на своєму творі два рази, а значущі тексти не могли назавжди залишитися під замком у спадкоємців. Але і це не врятувало.

У той час авторські права обмежувалися кордонами держав. Частою була ситуація, коли після прем’єри в Європі театральні постановки безконтрольно запозичувалися американськими промоутерами. Так сталося з популярною британською оперетою «Корабель Її Величності “Пінафор”» театрального об’єднання Саллівана і Гілберта — в Штатах її без дозволу виконали 150 раз. 1886 року сатиричний журнал Puck опублікував карикатуру з написом «Піратські видавці — міжнародне шоу з найдовшою історією постановок» і це було правдою.

Намагаючись застовпити за собою копірайт і ринок США, прем’єру наступної оперети «Пірати Пензанс» автори провели в Нью-Йорку, а ноти тримали в суворій таємниці. Це дозволило їм якийсь час отримувати прибуток з першої постановки на Бродвеї. Потім музику все одно вкрали, записавши на слух. Суд встав на сторону піратів, оскільки їх версія не дуже точно повторювала оригінал.

Читайте далі, кому належать статеві органи з картини Гюстава Курбе.

Ілюстрація: PUСK / Library of Congress