Здоров, Данувій: найдивніша викопна мавпа

Восени 2019 року археологи знайшли останки раніше невідомого гомініда, можливого предка сучасних африканських мавп. Danuvius guggenmosi, або просто данувій, жив на території сучасної Баварії в епоху міоцену — близько 11,62 млн років тому. У той час клімат там був теплішим, тож мавпа насолоджувалася життям серед густих лісів і теплих річок. Данувій був невеликий — від 17 до 31 кілограма. Увагу вчених останки давньої мавпи привернули завдяки своєрідній будові її кінцівок.

21 кістка зі скелета самця Danuvius guggenmosi. Фото: Christoph Jäckle
Реконструкція черепа і нижньої щелепи. Фото: Christoph Jäckle

Одна з основних відмінностей Людини розумної від інших вищих приматів — біпедалізм, тобто прямоходіння. Предки людини давно навчилися ходити на двох ногах, а руки звільнили для більш корисних і приємних занять. Сучасні мавпи при пересуванні завжди використовують руки, торкаючись землі кісточками руки як горили, або повним кулаком як орангутанги. Крім того, довгі сильні руки — головний інструмент для брахіації — переміщення по гілках дерев.

Данувій же, судячи з реконструкції його скелета, міг ходити прямо. Звичайно, він не вмів переміщатися взагалі без рук, але і не мав основних опорних кінцівок — руками й ногами він користувався однаково. Руки у нього були значно слабшими, ніж у сучасних шимпанзе, з тонкими кістками, зате відставлені великі пальці на ногах робили данувія стійкішим.

Самець Danuvius guggenmosi, ймовірно, виглядав так. Малюнок-реконструкція: Velizar Simeonovski

«На відміну від людиноподібних мавп і людей, данувій міг надійно схопити ногою опори дуже маленького діаметра, що дозволяло йому якимось чином стояти та пересуватися серед ліан і тонких гілок», — пояснює Мадлен Беме, палеонтолог з Університету Еберхарда Карлса в Тюбінгені. Вчені вважають, що таким чином данувій ховався від хижаків. Котячі й самі добре лазять по деревах, і просто так від них не сховаєшся. Тому данувій переховувався серед тонких гілок, на які великі кішки ступати побоювалися.

Поки що рано говорити про те, кому з тих, хто нині живе на планеті данувій доводиться найближчим родичем. Точна манера його локомоції теж під питанням, поки це тільки теорія Беме та її групи. Але можливо, уявлення про те, як переміщалися наші предки та предки інших вищих приматів скоро поповнитися ще одним оригінальним способом.

Читайте далі про нову імовірну прабатьківщину людства.

Фото на обкладинці: Christoph Jäckle

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter