Зоряні війни: чим космонавти готувалися вбивати астронавтів

Кирило Данильченко

Письменники-фантасти середини 20 століття нервово закурили би, якби дізналися про секретні космічні програми. США і СРСР готувалися до ядерних вибухів на Місяці, створювали лазерні пістолети та підвішували гармати до орбітальних станцій.

Атмосферу підготовки до космічної війни добре передають проекти 1950 років з підриву ядерного пристрою на Місяці: А-119 (США) і Е-4 (СРСР). Радянський Союз думав над невеликим зарядом за типом морської міни, який би здетонував в момент контакту з поверхнею. Американці планували використати ракетну боєголовку потужністю 1,7 кілотонн. Це дозволило би протестувати доставку вантажів до Місяця, вивчити геологію супутника та ефекти детонації в космосі. Видимий з Землі спалах ядерного вибуху зафіксував би перемогу Америки на черговому етапі гонки озброєнь.

Проекти зупинили не технічні складності, а перспектива радіоактивного зараження майбутніх місячних баз. Також були і дипломатичні побоювання: носій з ядерною зброєю на борту міг впасти на чужу територію.

Американський проект А-119 для здійснення ядерного вибуху на Місяці. Джерело: NASA / oai.dtic.mil / Wikipedia

Особиста зброя космонавтів

Зброя і космос були нерозлучні: навіть Гагарін мав на борту пістолет Макарова. Після того, як в 1965 році Олексій Леонов з Павлом Бєляєвим провели три незабутніх доби в тайзі, був розроблений гібрид триствольного дробовика і тесака, яким можна було заготовляти дрова і заодно розбивати голови абордажним командам НАСА.

Пістолет ТП-82 використовував спеціальні гладкоціквові патрони 12,5х70 мм, але міг «пригостити» звіра або людину і нарізним патроном 5,45х40 мм. Особливою гордістю була сталева експансивна куля з отвором в носику, яка би залишила у скафандрі суперника діру розміром з тарілку.

Американці зі своїми ножами і мачете для астронавтів безнадійно відставали від радянських розробок. Натомість ще в 1959 році США виношували плани побудови військових баз на Місяці.

Триствольний пістолет ТП-82 в Артилерійському музеї Санкт-Петербурга. Джерело: Wikipedia
Передача пістолета ТП-82 в подарунок Палаті зброї Московського Кремля. Джерело: ТЦНІІМАШ / tsniimash.ru
Олексій Леонов з пістолетом ТП-82. Джерело: ТЦНІІМАШ / tsniimash.ru

Місячний атом

Згідно з американським проектом, на місячній базі «Горизонт» з ядерними енергоблоками мали розміститися 12 солдатів та офіцерів. Проект з кошторисом $6 млрд не дійшов до стадії реалізації. Світ так і не побачив на Місяці безвідкатну гармату, що стріляє невеликими ядерними боєприпасами «Дейві Крокет». Їх сотнями виробляли для прориву лінії оборони Північної Кореї.

Вибухи силою 20 тонн в тротиловому еквіваленті з проникаючою радіацією і світловим ураженням в космосі – це занадто схоже на сюжет комп’ютерної гри. Але Штати серйозно працювали над таким проектом.

Project Horizon – проект вивчення можливості створення військової бази на Місяці. Джерело: The National Security Archive / The George Washington University
Project Horizon – проект вивчення можливості створення військової бази на Місяці. Джерело: The National Security Archive / The George Washington University
Project Horizon – проект вивчення можливості створення військової бази на Місяці. Джерело: The National Security Archive / The George Washington University

Стрілянина в космосі

З початку 1970-х Радянський Союз запустив на орбіту п’ять станцій «Алмаз». Їхньою метою було спостереження за поверхнею Землі, радіотехнічна розвідка, керування військовими базами з космосу, в тому числі і після обміну ядерними ударами. На борту працювали космонавти з погонами полковників і підполковників.

Найцікавіше почалося, коли в Центрі управління польотами визначили, що вантажний відсік американських «шатлів» ідеально підходить для розміщення там «Алмаза» разом з екіпажем. Готується викрадення? Абордаж в космосі? Виклик прийнято!

«Алмази» стали першими і єдиними в історії освоєння космосу залюдненими апаратами зі зброєю. Авіаційна гармата Нудельмана-Ріхтера під черевом станції здатна була випустити майже тисячу 170-грамових набоїв за хвилину. Крім того, починають розробляти волоконні лазерні пістолети, здатні засліпити нападника або спалити камери на безпілотному супутнику. Футуристичну зброю з променями, що вражають на відстані до 20 м, заряджали набоями з цирконієвої фольги, солей металу і кисню. Це не були мертві креслення: запустити пістолети в серію завадив лише розвал СРСР.

«Алмаз» навіть встиг постріляти в космосі. 25 вересня 1975 року гармата дала чергу: наведення на ціль здійснювалося всім корпусом станції.

Військова космічна станція «Алмаз». Джерело: Форуми Авіабази / airbase.ru
Прототипи радянського лазерної зброї для космонавтів, розробка Військової академії Ракетних військ стратегічного призначення. Джерело: Wikipedia

Молот Тора

Звісно ж, американці не були в захваті від радянських військових станцій і супутників. Саме тому з 1962 року в стані 24-годинній бойової готовності до запуску перебували дві американські міжконтинентальні балістичні ракети «Тор». На висоті до 1350 км їхня мегатонна бойова частина могла знищити все всередині сфери діаметром 10 км. Хоча залишалися питання до точності наведення.

Програму зупинило потепління у відносинах з СРСР. В 1980-х почався новий виток «холодної війни». Сполучені Штати запустили програму «зоряних воєн» – Стратегічну оборонну ініціативу. Фахівці досі сперечаються, чи була це реальна система протиракетної оборони з елементами космічного базування або ж спроба підірвати економіку СРСР інформаційною диверсією.

Далі буде.

Популярне