Технологію і обладнання для випуску десятків видів продуктів – від тушонки до шампанського – в 1936 році привіз з Америки нарком харчової промисловості Анастас Мікоян.

i

Анастас Мікоян народився в 1895 році в Російській імперії. Прожив 82 роки. Працював за Леніна, Сталіна, Хрущова і Брежнєва – «від Ілліча до Ілліча».

1936 рік. Паралельно з масовими репресіями СРСР демонструє ознаки нормального життя. Стартує клубний чемпіонат з футболу, створено ДАІ, вперше присвоюється звання Народного артиста, ухвалено нову конституцію. Сполучені Штати – ще не головний ворог, але важливий постачальник технологій і обладнання. Йосип Сталін заявляє, що «потрібно з’єднання російського революційного розмаху з американською діловитістю». Для цього керівник харчової промисловості Анастас Мікоян з невеликою делегацією їде поїздом до Берліна, потім до Парижа, а в Гаврі сідає на пароплав до Нью-Йорка.

Результати цієї поїздки десятиліттями їли всі радянські люди.

Джерело: historyworlds.ru / Плакати СРСР

За два місяці нарком Мікоян проїхав Америку вздовж і впоперек, подолавши машинами і поїздами понад 21 000 км. Він дослідив: методи забою худоби, заморожування м’яса і фруктів, рецептуру морозива, випічку хліба, пивоваріння, консервування, виготовлення соків, шампанського, сухарів, бісквітів, попкорну, шоколаду, сухого молока, майонезу. Відвідав заводи жерстяної тари і металевих кришок, фабрику картону, скляний завод, виробництво пакувальних машин і емальованих ємностей, кілька сільськогосподарських виставок та наукових інститутів.

Перший пункт американського відрядження – Нью-Йорк – відкрив для радянської делегації морозиво. Мікоян перепробував кілька десятків сортів і рекомендував до запозичення пломбір, крем-брюле, ескімо, ванільне та фруктове. Також його вразили американські холодильні установки. В Радянському Союзі холодильників не було, тому Мікоян одразу закупив партію машин, технологію швидкого заморожування, сухий лід і рецепти морозива. Нарком вважав, що радянський громадянин має з’їдати на рік не менше 5 кілограмів холодного десерту.

«Морозиво слід зробити масовим продуктом харчування, випускаючи його за доступними цінами», – Анастас Мікоян.

Практично з нуля в Радянському союзі створювали виробництво продуктів тривалого зберігання. Крім промислових холодильників, Мікоян імпортував з США конвеєри для виробництва тушонки, рибних і овочевих консервів, а також обладнання для виготовлення фруктових соків. Але якщо Америка пила апельсиновий сік, то в СРСР зробили ставку на томатний.

Джерело: historyworlds.ru / Плакати СРСР
Джерело: historyworlds.ru / Плакати СРСР
i

Нерозкрита крадіжка

Мікоян привіз з Америки подарунки: собі і дружині купив модні костюми, синам Серго і Степану – кулькові ручки з Міккі Маусом. Хлопчики навчалися в елітній школі для дітей партійної еліти. В перший же день ручки у них там вкрали. Винуватців не знайшли.

Хамбургер без коли

Можливо, найбільш несподіваним наслідком поїздки Мікояна став продаж «хамбургерів» на вулицях Москви, Ленінграда, Києва і Харкова. Нарком привіз вуличні жаровні і 25 машин, здатних виготовляти до двох мільйонів котлет на день. Початок війни вніс свої корективи, і від булочок довелося відмовитися. Радянські «хамбургери» трансформувалися в бутерброди з чорного хліба з котлетою.

Якби в 1936-му році Союзу вистачило грошей, Мікоян міг би привезти і «Кока-колу». Але пріоритети були іншими. Замість цього напою були придбані фабрики з виробництва сухарів, бісквітів, цукерок і шоколаду, вареної ковбаси, кукурудзяних пластівців, кетчупу, згущеного та сухого молока, майонезу, хліба і шампанського.

«Перебування в США стало для мене університетським курсом в галузі харчової промисловості… Я повернувся звідти ніби збагаченим, зі значними знаннями і планом перенесення в нашу країну досвіду розвинених капіталістичних країн», – Анастас Мікоян.

Джерело: historyworlds.ru / Плакати СРСР
Джерело: historyworlds.ru / Плакати СРСР

Нарком креативу

Мікоян все контролював самостійно. Куштував на смак нові продукти, затверджував рецепти і етикетки, був одним із засновників радянської реклами. Він придумав запрошувати відомих поетів писати помітну рекламу в стилі Маяковського. Особистий перекладач Сталіна Валентин Бережков згадував: «Вже стемніло, площу освітлювали яскраві ліхтарі, горіла строката реклама на даху Політехнічного музею: «Всем попробовать пора бы, как вкусны и нежны крабы», «А я ем повидло и джем», «Нужен вам гостинец в дом? Покупай донской залом».

В дитинстві Мікоян був вегетаріанцем, а в 1938-му році створив найкращий в СРСР м’ясокомбінат. Він досі працює. І зараз в їдальнях, дитячих садах, лікарнях і в’язницях пострадянських держав існують укладені Мікояном радянські обіди з трьох страв.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter