Велика наука копрологія. Наскільки цінний кал для історії?

Вирушаючи в кущі, древня людина не могла знати, що за її екскрементами нащадки будуть писати історію Землі. Динозавру про це взагалі не було чим думати. Тепер їхнє лайно дорожче за золото.

1873 року професор медичного факультету Київського університету Федір Леш знайшов амеби в кривавому поносі хворого, заразив собаку і зміг встановити, що одноклітинні спричиняють амебну дизентерію. Один з перших успіхів застосування копрологіі в медицині закріпив за цим видом дослідження науковий статус.

Дослідження калу вже було визнаним методом діагностики паразитарних і запальних захворювань, коли на нього звернули увагу археологи. З 1970-х років за скам’янілими екскрементами — копролітами — вивчають хвороби, гастрономічні уподобання, спосіб життя людей і тварин минулого.

Правила життя динодонтозаврів

Більше за всіх радіють калу палеонтологи. Вони з повагою називають копроліти «капсулами часу». За скам’янілими фекаліями можна дослідити навіть погано досліджені види динозаврів, чиї скелети не знайдені або знайдені в поганому стані.

2013 року палеонтолог Лукас Фіореллі відшукав в Аргентині громадський туалет динозаврів. На 900 квадратних метрах виявлено понад 80 тисяч копролітів вагою до двох кілограмів. Фіореллі стверджує, що стадні динодонтозаври дотримувалися правила «Не срати там, де їси». Випорожнення в одному місці допомагало зменшити поширення паразитів і відстрашити хижаків, продемонструвавши великий розмір стада.

ampere Mineral Museum
Скам'янілі фекалії динозаврів. Фото: Tiia Monto / Tampere Mineral Museum / CC BY-SA 3.0

Копроліт, що знайшли 2015 року поряд з російським містом В’язники, серйозно змінив уявлення про хронологію розвитку видів на планеті. У екскрементах віком 252 мільйони років польські дослідники розгледіли волосину.

Хутро ізолює тварину від зовнішнього середовища і заважає проникненню тепла ззовні. Тварина з таким покровом не може бути холоднокровною. Копроліт свідчить, що деякі види динозаврів еволюціонували в бік теплокровності, або що поруч з ящерами набагато раніше, ніж до цього вважали, оселилися теплокровні тварини.

Upper Permian coprolites from Russia
Волосок у копроліті. Фото: P. Bajdec et al., 2015. Microbiota and food residues including possible evidence of pre-mammalian hair in Upper Permian coprolites from Russia

М’ясоїди проти вегетаріанців

Вивчення стародавніх слідів життєдіяльності важливе й для історії людства. Таким чином фекалії віком понад 50 тисяч років, виявлені в печері поблизу іспанського містечка Ель-Саль, допомогли встановити раціон неандертальців.

Вчені Університету Ла-Лагуна дослідили кал за допомогою газової хроматографії. Згідно з опублікованими результатами, в ньому виявилося багато копростанола. Ця речовина виробляється в травному тракті з холестерину. Холестерин міститься в м’ясі, а в рослинах його немає. Тож, неандертальці були переважно м’ясоїдами.

У свою чергу, основу харчування кроманьйонців становили рослини. У теплих регіонах вегетаріанська дієта дозволяла харчуватися ситно і стабільно, незалежно від результатів полювання. У холодних — змушувала хитрувати для видобутку їжі. Це могло сприяти розвитку кроманьонських спільнот й перемозі в конкуренції з неандертальцями.

Фекалії неандертальців були знайдені серед решток вогнищ. Швидше за все, це зробили жителі сусідніх стоянок, щоб заявити про свою перевагу над місцевими жителями. Адже для більшості первісних товариств багаття має сакральний статус.

Злегка спалений копроліт, ймовірно людського походження, знайдений поблизу іспанського містечка Ель-Сальт. Видно вкраплення, які можуть бути яйцями паразитів. Фото: PLOS ONE / CC BY 4.0

10 тонн давньоримського калу

79 року давньоримське місто Геркуланум разом з сусідніми Помпеями було поховано під шаром вулканічного попелу і лави Везувію. Багато століть в руїни не було доступу кисню, що зберегло від розкладання органічні матеріали, зокрема кал.

У ході розкопок Геркуланума британські археологи виявили громадський туалет, який відвідували 150 жителів кварталу — представники середнього і вищого класів. Унікальність туалету в тому, що він не був пов’язаний трубою з морем. У цистерні накопичилися 10 тонн відходів людської життєдіяльності.

Фекалії були зібрані в 800 контейнерів і доправлені на експертизу. Виявилося, що містяни харчувалися згідно з середземноморською дієтою: насідали на рибу, овочі, яйця, оливки, фрукти, молюсків і дуже любили інжир. М’ясо тварин — яловичина, свинина, курка — на столі з’являлося рідко.

Фекалії містили безліч білих кров’яних тілець, які свідчать про інфекції шлунка. У цистерні з древніми фекаліями археологи також знайшли монети, сережки, гребінці та два людських скелети.

Roman toilet
Особистий туалет під сходами (ліворуч) і зливна труба з туалету в апартаментах на другому поверсі (праворуч). Геркуланум, Італія. Фото: Ann Olga Koloski-Ostrow / CC BY-ND 4.0

Сила та слабкість вікінгів

Найвідоміший з копролітів відноситься до епохи вікінгів. На початку 1970-х років при будівництві банку в центрі британського Йорка було розкрите скандинавське поселення 9 століття. Археологи розкопали близько 40 тисяч предметів, що чудово збереглися під глинистим грунтом. Серед ножів, гребінців, застібок, посуду й залишків одягу вчені знайшли й копроліт. Розмір його вражає — 20 × 5 сантиметрів. Творець їв в основному м’ясо і хліб, хворів на кишкові захворювання.

У данському місті Віборг археологи відкопали туалети. Вікінги жили в довгих будинках, де разом з членами сім’ї мешкали свійські тварини. Все навколо буквально кишіло паразитами. Людей рятувала мутація білка альфа-1-антитрипсину, що блокує хвороботворні ферменти паразитів. Мутація зберігається у генотипі скандинавів дотепер, але без паразитів втратила колишнє значення і навіть стала небезпечною — може стимулювати розвиток небезпечних наслідків при палінні або вдиханні забрудненого повітря.

Linda Spashett
Найбільший людський копроліт був знайдений 1972 року в Йорку, Англія. Фото: Linda Spashett Storye book / CC BY 2.5

Свята дієта

У 1940-і роки в данському Ольборзі археологи працювали на руїнах маєтку єпископа Єнса Біршерода, який жив в ньому з 1694 по 1708 рік. У будинку знайшли вбиральню і пляшку зі шматочком фекалії всередині. Навіщо її туди поклали, вченим невідомо.

Історики знають, що служителі релігійних культів завжди добре харчувалися, і нова знахідка це підтвердила. Данці 17 століття їли вівсянку, капусту, свинину і яловичину. А от Біршерод міг побалувати себе виноградом, інжиром й спеціями.

Єпископ Єнс Біршерод і його фекалії. Джерело: ROYAL LIBRARY / MOESGAARD MUSEUM

Як стати копроманом?

Житель Флориди Джордж Франдсен вивчав в коледжі палеонтологію і буквально закохався в копроліти. Чоловік потрапив до Книги рекордів Гіннеса як власник найбільшої колекції копалин фекалій. Серед них є мікроскопічний послід доісторичних комах і залишені динозаврами важкі зразки.

Загалом Франдсен зібрав 1300 копролітів. Гордість колекції — двокілограмове лайно крокодила, який помер 5,5 мільйона років тому.

Poozeum
Експозиція колекції Джорджа Франдсен в університеті Флориди музеї природної історії. Фото: Poozeum / Florida Museum of Natural History

Після аналізу археологами і палеонтологами копроліти стають важливими об’єктами для дослідження генетиків й епідеміологів. З їхньою допомогою вивчають хід еволюції різноманітних паразитів і генетичний код популяцій древніх людей. Зараз вчені закликають зберігати знайдені скам’янілі екскременти на майбутнє, коли вивчити їх можна буде за допомогою поки невідомих технологій.

Знайшли какашку — несіть в музей.

Популярне: