Мистецтво перемагати: армії престолів в реальному світі
15 квітня онлайн-кінотеатр FOXNOW представить останній сезон «Гри престолів». Фантастичний сюжет серіалу розгортається у світі, який письменник Джордж Мартін зібрав із фрагментів справжньої історії людства. Дотракійці, Бездоганні, Залізнонароджені, Північани, Ланністери — WAS покаже прообрази армій «Гри престолів» і пояснить на реальних прикладах, як такі війська треба перемагати.
БЕЗДОГАННІ
Дія «Ігри престолів» відбувається на двох континентах. Культура Вестеросу списана з європейського Середньовіччя. В Ессосі переплітається реальність Стародавньої Греції та Риму, Межиріччя і Близького Сходу. На південному узбережжі Ессосу стоїть місто-держава Астапор, де готують на продаж першокласних найманих солдатів — бездоганних. Хлопчиків-рабів з дитинства відбирають для навчання, змушують важко тренуватися і каструють.
Бездоганні злагоджені, стійкі до болю та покірні будь-якому наказу. Вони майстерно тримають стрій, прикривають щитом себе й сусіда, нащетинюються 2-метровими списами, а в ближньому бою застосовують короткі мечі. Раби, яких звільнили після покупки, з Астапора стали основою армії Дейнеріс з дому Таргарієнів.
ФАЛАНГА
У муштрі бездоганних важко не помітити відгомони суворого виховання воїнів Спарти, а їх спорядження і тактика дуже нагадує грецьку фалангу. Гопліти мали круглий щит, короткий меч і 3-метровий спис. У серіалі бездоганні носять зброю, що нагадують грецькі ліноторакси — кіраси з купи шарів проклеєної лляної матерії з металевими вставками.
Фаланга наступала щільним строєм глибиною від 8 до 12 шеренг. Бій, вели перші два-три ряди закрившись щитами та виставивши вперед списи. Решта шеренги напирали ззаду і забезпечували силу натиску. Полеглого гопліта заміняв воїн з наступного ряду.
ЯК ПЕРЕМАГАТИ ФАЛАНГУ І БЕЗДОГАННИХ
Силою і слабкістю фаланги була монолітність. Щоб тримати стрій, весь загін рухався в одному темпі, і вилазки не допускалися. Без прикриття аконтістами та пельтастами повільна фаланга сама перетворювалася в здобич. 391 року до н. е. в битві при Лехеї легкоозброєні афіняни розбили знаменитих тоді спартанських гоплітів. Уникаючи прямого зіткнення, вони виснажили фалангу градом дротиків, частими атаками з флангів і швидкими відходами. Важкоозброєні спартанці не могли наздогнати афінян, були виснажені й вирішили рятуватися втечею.
На початку битви коло Підни 168 року до н. е. македонські списоносці легко зім’яли перші ряди римлян. Ворог почав відступати, при цьому окремі частини фаланги вийшли вперед далі інших, і лад розірвався. Легіонери почали невеликими групами бити в ці розриви. З короткими мечами вони протискувалися між довгих списів і різали македонян, які не встигли їх кинути.
Для перемоги над бездоганними вибирайте для битви пересічену місцевість, по якій неможливо рухатися монолітним строєм. Нехай легка піхота з метальною зброєю виснажує їх постійним обстрілом, а кіннота — наскоками на фланги й тил. Щоб розірвати шеренги ворогів, виманюйте їх в атаку. З мечами в руках швидко переходите в ближній бій, не давши бездоганним відкинути списи.
Залізнонароджені
У морі на північний захід від континенту Вестерос лежить група Залізних островів. Ґрунти там нікчемні, клімат суворий, і прогодуватися сільським господарством важко. З давніх-давен остров’яни добували руду і ловили рибу, але згодом єдиним гідним заняттям для чоловіків став грабунок кораблів і прибережних поселень.
Це найкращі моряки та найгірші сусіди в «Грі престолів». Колись вестеросці вважали залізнонароджених демонами, яких боги надсилають як покарання. За 300 років до початку подій «Гри престолів» їм вдалося захопити Річкові землі в Вестеросі, але Ейгон Таргаріен з драконами та армією змусив піратів повернутися на острови.
Залізнонароджені воюють як морська піхота, здійснюючи раптові висадки зі своїх кораблів. Озброєні мечами, сокирами та списами. Носять кольчуги, шоломи й щити.
ВІКІНГИ
Залізнонароджені — це вікінги, яким не пощастило. Реальна середньовічна Скандинавія не була таким безрадісним місцем, як Залізні острови, і серед її жителів вистачало фермерів, торговців і ремісників.
Вікінги були майстрами швидких десантів. Завдяки легким кораблям-дракарам, вони могли і перетинати моря, і по мілководдю підходити до берега для раптового кидка на сушу. На піку могутності в 9–11 століттях скандинавам вдалося окупувати чужі землі: закріпитися в Британії, Ірландії, на частині узбережжя континентальної Європи.
Як перемагати вікінгів і залізнонароджених
В кінці 8 століття король франків Карл Великий зіткнувся з данськими вікінгами й змушений був винаходити систему протидії набігам із моря. Карл мав кінні загони поблизу зручних для висадки місць на узбережжі, а побудовані за його наказом кораблі заважали рейдерам проникати вглиб Галлії та Північної Німеччини річками.
1066 року норвезький король Гаральд Суворий висадився в британській Нортумбрії, розбив місцевих ерлів і без бою зайняв Йорк. Третину війська він залишив на кораблях, а з рештою вирушив грабувати. В цей момент на дружину Гаральда вдарили воїни короля саксів Гарольда Ґодвінсона. Вікінги зайняли кругову оборону, але саксонські лучники та кіннота вимотали й розгромили ворога. Гаральд Суворий отримав стрілу в шию і загинув. Норвежці, що були тоді на дракарах, кинулися рятувати своїх. Багато хто не встиг навіть надіти кольчуги, а військо саксів зустріло їх біля крайки води. Ця спроба завоювати Англію стала для скандинавів останньою.
Для перемоги над залізнонародженими блокуйте кораблями затоки, зручні для висадки, і річки, по яких можна пройти углиб ваших земель. Тримайте на узбережжі готові до бою кінні загони. Якщо перешкодити десанту не вдалося, зробіть паузу перед контратакою: дайте грабіжникам захопити пару селищ і напитися. Коли залізнонароджені розслабляться, вдарте кіннотою.
Північани
Жителі Півночі — один з найчисленніших народів Вестеросу. Їх релігія — Старі Боги, правителі — великий будинок Старків, що сидить у стольному граді Вінтерфеллі. Армія північан також одна з найбільших: лорди Вінтерфелла можуть досить швидко зібрати під свої прапори до 20 тисяч воїнів. А якщо є час на мобілізацію, це військо поповнять ще 10–15 тисяч осіб з віддалених володінь.
Кавалерія вестеросських північан — приблизно п’ята частина армії. Це ключова сила Півночі, що завдає потужні фронтальні удари. Саме кіннота північан розгромила військо Джеймі Ланністера в Шепочучому лісі, а потім зіграла ключову роль при знятті облоги з Ріверрана. Вершники озброєні довгими списами та одноручними мечами. Носять кольчужні обладунки, круглі щити й шоломи, схожі на бацинети.
ЄВРОПЕЙСЬКІ ЛИЦАРІ
Ударна частина армії північан нагадує європейську важку кавалерію 11–13 століть. У середньовіччі закута в кольчуги лицарська кіннота була ключовим родом військ у Західній Європі. В ході ранніх хрестових походів вона здобула ряд яскравих перемог.
Один із прикладів — битва при Арзуфі 1191 року, коли хрестоносці на чолі з Річардом Левове Серце розбили військо Саладина. Сили європейців сьогодні оцінюються в 11 тисяч чоловік, з яких 1200 – важкі кіннотники. 25-тисячна армія Аюбідського султанату майже повністю складалася з легких вершників. Мусульмани переслідували військо хрестоносців на марші, виснажуючи ворога постійними атаками. Але вони не витримали лобового удару лицарів — обидва фланги були знищені, а центр війська відступив.
ЯК ПЕРЕМАГАТИ ЛИЦАРІВ І ПІВНІЧАН
Перемогти важку європейську кавалерію за часів її розквіту було непросто, але можливо. Наприклад, 1187 року Саладин у битві при Хаттіні спочатку змучив військо єрусалимського короля Гі де Лузіньяна димом, влаштувавши підпал заростей на полі битви. Коли лицарська кіннота пішла на таран, вершники Саладина розступилися, після чого зімкнули ряди й взяли хрестоносців у кільце. Врятувалися з них одиниці.
У битві з лицарською кавалерією особливо важко буде піхоті. Тут не обійтися без довгих пік і безлічі стріл. Але головне — вибір зручної позиції. У битві на Стерлінзькому мості 1297 року піша армія шотландців Вільяма Воллеса, озброєна 4-метровими піками й луками, розгромила прекрасну англійську кавалерію Джона де Варенна. Міст був вузьким — переправа йшла повільно. Пікінери Воллеса перекинули авангард противника. А коли англійці вирішили посилити натиск, міст не витримав і поховав їхні надії.
Щоб перемогти кінноту північан, збирайте сили — вам потрібна чисельна перевага. Піхоту озбройте довгими піками. Вимотайте ворога, змусьте його перед сутичкою пройти довгим маршем. Візьміть у союзники дощ, який обтяжить вершника і розм’якшить ґрунт, тобто сповільнить рух кавалерії та знизить силу фронтального удару. Розміщуйте своє військо на височині. За можливості, нав’яжіть супротивнику бій під час переправи, не давши вершникам вишикуватися широким фронтом.
ДОТРАКІЙЦІ
Степові кочівники, спритні вершники, божа кара для сусідів по континенту Ессос — такими в «Грі престолів» показані дотракійці. Смагляві та чорняві, все життя вони проводять верхом і називають себе «кінними владиками». Єдине постійне поселення — священне місто Ваїс-Дотрак. Основні промисли — розведення коней, грабіжницькі набіги та рекет вільних міст Ессоса. У походи відправляються всім плем’ям: за воїнами на возах слідують жінки, діти та старі.
Військо дотракійців — легка кавалерія, основна тактика — масові лобові атаки. Б’ються вигнутими мечами, далекобійними луками й важкими батогами. Щитів не носять, обладунки вважають вибором боягузів.
ТАТАРИ
В способі життя, тактиці й зброї дотракійців легко впізнаються кримські татари. У 15 столітті вони почали свої набіги на землі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Московського царства. Відтоді економіка Кримського ханства століттями трималася на зборі данини й торгівлі захопленими людьми.
Данина не рятує від грабежів прикордонні області, але її надсилали, щоб татари не палили міста. Небезпека була реальною. Так, 1482 року хан Менглі I Ґерай захопив і розграбував Київ. У 16 столітті кримці шість разів ходили на Москву. 1571 року, коли на троні сидів Іван IV Грозний, татари спалили столицю Московії й вивели від 60 до 150 тисяч бранців.
Тривалих облог кримські татари не вели. Якщо не вдавалося взяти місто з ходу, вони грабували округу і рухалися далі. Татари славилися своєю легкою кіннотою, що представляла величезну небезпеку для супротивника на відкритій місцевості.
ЯК ПЕРЕМАГАТИ ТАТАР І ДОТРАКІЙЦІВ
Приклад стратегії, ефективної проти армії татарсько-дотракійской типу, дає битва під Мартиновим 1624 року. Тоді 5-тисячна армія Речі Посполитої під керівництвом Станіслава Конєцпольського на березі Дністра дала бій 10-тисячній орді ногайского мурзи Кантемира, яка поверталася зі здобиччю з набігу на Галичину. Польське військо складалося майже з однієї тільки кавалерії: 600 крилатих гусарів, 2 тисячі панцерних козаків, 1,5 тисячі легких кавалеристів, 500 вершників шляхетського ополчення та три сотні піхотинців.
Козаки та легка кавалерія зустріли атаку татар, після чого відійшли під захист пересувного табору. Під обстрілом з рушниць і луків противники знітилися і почали відступати. Кавалерія Конєцпольського відрізала їм шлях назад і багатьох скинула в Дністер. Кантемир пробував контратакувати, але поляки переправилися на південний берег Дністра, де стояли ворожі обози. Під загрозою втрати здобичі татари побігли. Мурза врятувався, але військо його було розбите.
Схожим чином варто боротися і з дотракійскім військом. Захистіть піших стрільців і метальні машини пересувним табором вагенбургом. Наскоками та фальшивими відходами легкої кавалерії виманюйте дотракійців до зони ураження вагенбургу. Надішліть кінний загін обійти ворога з флангу і напасти на обоз. Це змусить дотракійців розділити сили. Готуйте середню кавалерію: досить швидку, але захищену обладунками й щитом. Її завдання — наздоганяти й громити дотракійців, коли вони втомляться вбиватися об вагенбург і почнуть відступати.
ЛАННІСТЕРИ
Ланністери — один з Великих домів Семи королівств, який не раз завойовував собі право вважатися найбагатшим і найвпливовішим на Вестеросі. У них багато васалів, і в кращі часи вони можуть зібрати до 60 тисяч воїнів. Головна сила цього війська — професійна армія Ланністерів, якою в 7-му сезоні командував Джеймі, брат-близнюк Серсеї та старший брат Тіріона.
Гвардійці Ланністерів — важка піхота і лучники, які використовують переваги щільного строю, хорошого вишколу і дисципліни. Озброєні списами, довгими мечами, арбалетами та луками. Захист ґрунтовний — важкі кіраси та закриті шоломи, великі щити.
ВАЖКА ПІХОТА НОВОГО ЧАСУ
Військо Ланністерів в серіалі виглядає дуже екзотично. Шоломи воїнів нагадують японські кабуто, кіраси схожі на самурайські окегава-до. При цьому Джеймі хизується в складаних обладунках, більше схожих на європейські пізньосередньовічні.
Солдати озброєні списами, великими щитами, довгими мечами та арбалетами. Окремо діють стрілки з довгими луками. Поки піхота списами та щитами стримує ворога, лучники й арбалетники розстрілюють того з невеликої дистанції. Ця тактика нагадує дії німецьких ландскнехтів, італійських кондотьєрів та іспанської терції (тільки без вогнепальної зброї).
ЯК ПЕРЕМАГАТИ ТЕРЦІЇ ТА ЛАННІСТЕРІВ
Іспанські терції були вщент розбиті в битві при Рокруа 19 травня 1643 року. На боці французів зіграли дві обставини. По-перше, для маневровості іспанці поділили терції на батальйони. Терція могла легко тримати кругову оборону, а батальйонам для прикриття флангів потрібна була кіннота. По-друге, деякі терції тоді мали набагато більше стрільців, ніж пікінерів — вони розсипалися при першій же кавалерійській атаці.
Перемогами над терціями відзначилися і голландці. У битві при Гейлігерлеї 1568 року вони зайняли лісисту височину, прикриту болотом із фронту. Іспанські терції, які звикли битися від оборони, пішли в атаку. Кілька разів вони без успіху намагалися прорвати позиції голландців. Коли в черговій сутичці загинув іспанський командувач Жан де Лінь, терції здригнулися й почали тікати. На полі бою залишилися лежати до 2 тисяч іспанців, голландці втратили не більше 50 осіб.
Списи гвардійців Ланністерів занадто короткі для ефективної оборони проти важкої кінноти. Якщо вершників у вас вистачає, спробуйте фронтальний удар. Займіть височину чи нав’яжіть бій у лісі або на болоті, де неможливий щільний стрій. Примусьте їх атакувати, а не йти в глуху оборону. Проти довгого лука немає надійного прийому, поки не винайдено вогнепальну зброю. Однак можете спробувати вимотати стрільців Ланністерів сутичками з вашими кінними лучниками.
