Підводний Чорнобиль: 6 атомних субмарин, що досі лежать на дні

В липні 2019 року Норвезьке агентство з радіаційної безпеки опублікувало результати дослідження проб морської води, взятих в Норвезькому морі на глибині 1,7 км біля затонулого радянського атомного підводного човна К-278 «Комсомолець». Радіаційне забруднення однієї з проб, отриманої біля вентиляційної шахти реактора, в 800 000 разів перевищувало норму.

Камери норвезького дистанційно керованого робота також зафіксував витік невідомої речовини у вигляді «хмари», що вийшла з вентиляції субмарини. Дослідники продовжують вивчення проб і спостереження за рештками підводного човна, який несе потенційну небезпеку для довкілля в регіоні, а отже — для морепродуктів, які продаються по всьому світі.

Атомну установку вирішили приміряти до підводних човнів через бажання збільшити час занурення і швидкість судна. Звичайні дизель-електричні субмарини мали значні обмеження, як у ємності акумуляторів для підводного ходу, так і в кількості дизельного пального для руху на поверхні. Ера підводних атомоходів почалася в середині 20 століття: 1954 року в США було побудовано першу в світі атомну субмарину «Наутилус», перший радянський аналог з’явився вже через 3 роки.

До розпаду СРСР 1991 року через різні аварії було назавжди втрачено 6 атомних субмарин — 2 американські та 4 радянські. Вони лежать на дні та постійно загрожують довкіллю — через поступову корозію корпусів реакторів та оболонок ядерної зброї, радіація може забруднити світовий океан.

USS Thresher

Американська атомна субмарина «Трешер» SSN-593 загинула 10 квітня 1963 року у північній Атлантиці, в 400 км від Бостона. Аварія сталася в рамках випробувань міцності корпусу на максимальних глибинах — човен мав зануритися на глибину 330 м.

Ймовірною причиною загибелі вважається порушення цілісності зварювання трубопроводу забортної води. Внаслідок цього машинне відділення стрімко заповнилося водою, і човен почав тонути. Спроби продути баластні цистерни були даремними. Після досягнення максимальної розрахункової глибини, гідростатичний тиск води миттєво зруйнував корпус. Серед 129 загиблих були 112 членів екіпажу та 17 цивільних спеціалістів.

Рештки човна знаходяться на глибині 2 650 м. Атомний реактор так і не знайшли. Американські науковці стверджують, що він не несе загрози — активна зона оточена міцним корпусом із неіржавної сталі, а морська вода запобігає її розплавленню.

USS Scorpion

Підводний атомохід ВМС США «Скорпіон» SNN-589 затонув 22 травня 1968 року в Атлантичному океані в 740 км на південний захід від Азорських островів (Португалія). Він повертався із Середземного моря на базу Норфолк в штаті Вірджинія.

Зв’язок із човном було втрачено у центральній частині Атлантики. Після аналізу записів гідролокатора, було зафіксовано звук, характерний для руйнування корпусу субмарини гідростатичним тиском. Загинули всі 99 членів екіпажу.

Точна причина загибелі невідома. Найбільш імовірною вважається вибух торпеди Mark-35 всередині субмарини. Залишки судна знаходяться на глибині близько 3 050 м. Точне місцезнаходження тримається в таємниці. Невідома також доля атомного реактора та озброєння з ядерними зарядами.

К-27

К-27 був єдиним радянським атомним підводним човном проєкту 645 — в його двох реакторах як теплоносій використовувався рідкий метал. Через велику кількість аварійних ситуацій К-27 на флоті отримав прізвисько «Нагасакі». Фатальна аварія сталася 24 травня 1968 року — внаслідок вад у конструкції реактора моделі РМ-1.

Під час випробувань енергетичної установки субмарини у Баренцевому морі відбулося порушення теплообміну активної зони реактора. Це призвело до розплавлення частини ТВЕЛів та викиду радіоактивних речовин. Весь екіпаж захворів на гостру променеву хворобу: 20 членів екіпажу отримали дози від 600 до 1000 рентгенів, 9 людей загинуло.

Човен був сильно забруднений радіацією — його вирішили законсервувати та затопити. Реакторний відсік законсервували за допомогою 270 тонн бітуму. 10 вересня 1981 року судно відправили на дно Карського моря біля півострова Степовий на глибині 75 м. 2012 року було вирішено підняти і якісно утилізувати субмарину, яку називали «ядерною бомбою з часовим механізмом». Атомохід планують підняти 2022 року.

К-8

З моменту введення в експлуатацію 1960 року на атомній субмарині К-8 проєкту 627А «Кит», через недосконалість конструкції реактора, сталося кілька серйозних аварій, що призводили до опромінення екіпажу. 12 квітня 1970 року К-8 затонула в Біскайській затоці Атлантичного океану, але причиною трагедії став не реактор.

1970 року підводний човен брав участь у найбільших навчаннях радянського ВМФ «Океан-70». 8 квітня під час спливання з глибини 160 м через коротке замикання трапилася пожежа в рубці гідроакустиків. Вогонь швидко перекинувся на інші відсіки, в тому числі — на реакторний. Персонал атомної установки, ціною власного життя, зміг заглушити реактори. Кораблю вдалося спливти — почалася евакуація. Через пожежу й 8-бальний шторм човен втратив остійність — капітан Всеволод Безсонов і ще 22 людини, за наказом радянського командування, кілька днів намагалися врятувати судно. Вони пішли на дно разом із К-8. Зі 104 членів екіпажу загинули 52.

Залишки човна, включно з двома атомними реакторами та чотирма ядерними торпедами, лежать на глибині 4 680 м в 490 км від узбережжя Іспанії.

К-219

Стратегічний радянський атомний підводний човен К-219 проєкту 667А «Навага» затонув 6 жовтня 1986 року. Ще раніше на човні сталася екстрена ситуація з пусковою шахтою однієї з 16 ракет. Через це шахту вивели з експлуатації та законсервували. Восени 1986 року корабель чергував в Атлантиці, маючи на борту 15 балістичних ракет з ядерною бойовою частиною.

3 жовтня під час маневрування відбулась розгерметизація ракетної шахти № 6. Вирішили заповнити шахту водою та виштовхнути з неї ракету, але вона вибухнула раніше. Вибух пошкодив корпус та плутонієві оболонки боєголовок — субмарину почала заливати вода. За кілька годин виникла загроза перегрівання та вибуху правого реактора. 20-річний матрос Сергій Пермінін зміг вручну заглушити атомну установку, запобігши радіаційній катастрофі посеред Гольфстріму. Парубок загинув.

Радянські судна, що прийшли на допомогу, евакуювали більшість екіпажу: на борту човна загинуло чотири людини, ще четверо померли пізніше — загалом в результаті аварії загинуло 8 членів екіпажу.

Субмарину вдалося втримати на поверхні, але вона все ж потонула під час буксирування на базу через обрив тросу та воду в машинному відділенні. Лівий справний реактор заглушився системою аварійного захисту. Залишки К-219 з двома реакторами та ядерним боєкомплектом лежать в Атлантичному океані на глибині 5 500 м.

К-278

Радянський атомохід проєкту 685 «Плавець» під назвою «Комсомолець» затонув 7 квітня 1989 року в Норвезькому морі внаслідок пожежі. Побудований із використанням титанових сплавів, човен міг занурюватися на рекордні глибини. «Комсомольцю» належить рекорд із занурення серед бойових підводних човнів — 1027 м.

Під час виконання бойового завдання на глибині 380 м на субмарині сталася пожежа. Точні причини невідомі. Спроби її загасити успіху не мали, але човен зміг спливти на поверхню. Пожежа стрімко розповсюдилася відсіками, спрацював аварійний захист реакторів. Командир корабля капітан 1-го рангу Євген Ванін наказав екіпажу евакуюватися. Невдовзі човен втратив стійкість та почав швидко тонути. Загинуло 42 члени екіпажу, в тому числі сам капітан, 27 моряків вижили.

Наразі субмарина знаходиться в Норвезькому морі на глибині близько 1 700 м. Небезпеку становлять атомні реактори та ядерні боєголовки. Російські та норвезькі дослідники постійно моніторять радіаційну ситуацію біля місця загибелі човна. Як показують останні дослідження, небезпека цілком реальна.

Небезпечне дно

Крім вищеперелічених кораблів, тонули ще 3 атомні субмарини, але наразі на дні лежить лише одна — К-159 проєкту 627А «Кит», яка затонула останньою, 2003 року, під час буксирування для утилізації. Радянська К-429 проєкту 670 «Скат» тонула двічі: перший раз — 1983 року, але її підняли й намагалися ремонтувати, другий раз — 1985-го біля заводського пірсу, після чого її також підняли на поверхню для утилізації. Найвідомішою стала катастрофа російського атомохода К-141 «Курськ» проєкту 949А «Антей». Його було прийнято в експлуатацію 1994 року, а затонув він 12 серпня 2000-го. Загинули 118 людей — весь екіпаж. Приблизно через рік атомний підводний човен вдалося підняти на поверхню зусиллями 120 компаній з 20 держав.