Вони не постаріють: погляд зблизька на Велику війну

З 28 листопада по 4 грудня в Києві відбудеться фестиваль «Нове британське кіно — 2019», який проводить Британська Рада в Україні. Під час фестивалю на великому екрані покажуть документальний фільм Пітера Джексона про Першу світову війну «Вони не постаріють».

WAS підняв маловідомі фотоархіви — подивіться зблизька на бійню, окопи й учасників Великої війни. Багато з тих, кого ви побачите на цих фотографіях, ніколи не постаріли.

Дід Пітера — Вільям Джексон — служив у 24-му піхотному полку армії Великої Британії. За роки війни він побував мало не на всіх театрах Першої світової — воював у німецьких колоніях в Китаї, форсував річки під Стамбулом, втрачав товаришів у битві на Соммі. В окопах біля річки Сомми також воював і майбутній автор «Володаря перснів» Джон Рональд Руел Толкін. Він вижив, як і дід Пітера Джексона. Завдяки цьому світ, понівечений двома війнами, отримав геніальну фентезійну трилогію і геніального режисера, який її екранізував.

Пітер Джексон не застав дідуся живим, але ріс на історіях про його подвиги. Цей фільм присвячений 100-річчю закінчення війни, всім її учасникам і пам’яті Вільяма Джексона. Завдяки сучасним технологіям кіновиробництва вдалося відреставрувати й додати колір кінохроніці Першої світової з Імперського військового музею в Лондоні. Створюється враження, що фільм відзняли нещодавно, хоча цим кадрам понад сто років.

Сучасники вважали Першу світову «війною, яка покладе край усім війнам». Однак саме вона створила передумови Другої світової та Холодної війн. Перші стратегічні бомбардування, перше використання зброї масового ураження — це була піч, в якій виплавився сучасний світ. Паливом стали десятки мільйонів людських життів. За наслідками це був найграндіозніший конфлікт в історії, тому на Заході саме його називають Велика війна.

ВОНИ ПІШЛИ НА ВІЙНУ

Перша світова війна почалася в липні 1914 року й тривала понад 4 роки. У ній брали участь 70 мільйонів солдатів й офіцерів, з яких 10 мільйонів не дожили до закінчення бойових дій. У британській армії, яку ви побачите у фільмі та на більшості фотографій, до 1916 року воювали лише професійні військовий і добровольці. У серпні 1914-го 300 тисяч британців записалися в армію, до осені на фронт відправилися ще 450 тисяч.

Однак після того, як втрати в битві на Соммі перевалили за 300 тисяч, британці змушені були почати призов чоловіків у віці від 18 до 41 року.

Фото: Warner Bros. Pictures / IWM

В ОБІЙМАХ ЗЕМЛІ

На Західному фронті війна була позиційною — траншеї простяглися від узбережжя Бельгії до кордонів Швейцарії. Більшу частину часу солдати проводили в окопах: траншейна стопа й траншейна лихоманка на роки стали частиною повсякденного життя бійців. Основні причини смерті — артилерійські удари, снайперські кулі й хвороби. Люди жили й вмирали в землі.

Фото: Warner Bros. Pictures / IWM

ГРІМ ВІЙНИ

До початку Першої світової розвиток техніки дозволив усім типам артилерії вести стрільбу із закритих позицій, тобто артилеристи на вогневій позиції не бачили своїх цілей. Смерть прилітала з неба. Артилерія воюючих сторін відповідальна за більшу частину бойових втрат у тій війні.

У військовому архіві Пітер Джексон виявив хроніку, на якій видно вибух артилерійського снаряда. Цей момент уповільнили, додали різкості й кольору. Виглядає вражаюче і дуже страшно.

Фото: Warner Bros. Pictures / IWM

БРОНЯ І КРИЛА

Під час Першої світової почалося активне використання складної бойової техніки. У 1915 році в Британії винайшли танки. Вперше їх використали на полі бою 15 вересня 1916 року під час наступу британців біля річки Сомма. За всю війну побудували тисячі танків. Німці зробили лише 20 своїх A7V, але активно використовували Beutepanzer — захоплені машини.

Невіддільною частиною бойових дій стали літаки, дирижаблі та спостережні аеростати. Активне використання літальних апаратів для розвідки й атаки наземних цілей призвело до створення винищувальної авіації. Перший результативний повітряний бій відбувся 8 вересня 1914 року в небі над Галичиною — російський льотчик Петро Нестеров протаранив австрійського розвідника. Обидва пілоти загинули. Через місяць на Західному фронті французький літак атакував німецький за допомогою кулемета. Почалася епоха повітряних боїв.

Фото: Warner Bros. Pictures / IWM

ЩОДЕННА РУТИНА

Британські солдати вставали за годину до світанку і займали свої позиції на випадок ранкової атаки німців. Якщо атак не було, бійці снідали та вмивалися. Потім бралися за корисні роботи — наповнення мішків піском, ремонт траншей, які постійно руйнувалися, чистка зброї. Нарешті звільнившись, солдати могли відпочити. Через постійні артилерійські атаки, багато з них страждали від нестачі сну і за першої нагоди засинали буквально на ходу.

Фото: Warner Bros. Pictures / IWM

ФРОНТОВА КУХНЯ

Основною стравою британських солдатів був гороховий суп із кониною, іноді додавали овочі. Кожен батальйон мав два величезних чана, в яких варили буквально все. Помити їх вдавалося не завжди, тому з часом навіть чай набував присмаку горохового супу.

Часто бійці змушені були обходитися консервованим супом із ріпою та морквою. Командування публічно стверджувало, що британські хлопці двічі на день отримують гарячу їжу. Ця частина звичайної військової пропаганди викликала особливе роздратування солдатів.

Фото: Warner Bros. Pictures / IWM

ПОЛЬОВА МЕДИЦИНА

15 мільйонів бійців отримали важкі поранення під час Великої війни, 8 мільйонів стали інвалідами. Хворих і поранених намагалися якнайшвидше повернути в стрій. Британська військова медицина ділила пацієнтів на три групи: легкопоранені, ті, що потребують лікарняного догляду, й безнадійні. В цій війні вже активно використовували рентген і переливання крові, але смертність була високою — антибіотики почнуть використовувати тільки в Другій світовій.

У Європі десятки тисяч жінок пішли на медичний фронт — стали медсестрами. В британській армії було організовано Сестринський корпус, де служили жінки-добровольці. Нормальна робоча зміна — 14 годин, плюс ризик загибелі від артилерійських ударів.

Фото: Warner Bros. Pictures / IWM

У ПОЛОНІ

За всю війну в полон було взято до 8 мільйонів бійців. Німці захопили 2,4 мільйона, Франція з Британією — всього близько 700 тисяч. Попри те, що в Німеччині продуктів не вистачало навіть для власного населення, в німецьких таборах для військовополонених смертність була лише 5 %. Для порівняння — в Росії через погані умови утримання загинуло близько чверті з більш як 2 мільйонів полонених.

Більшість бійців потрапляли в полон у складі багатотисячних з’єднань. Наприклад, за кілька днів битви при Танненберзі в серпні 1914-го німці захопили понад 90 тисячі російських військовослужбовців.

Переможена Німеччина та її союзники відпустили полонених одразу після закінчення війни. Водночас переможці не поспішали звільняти людей. У Франції примусову працю німецьких військовополонених використовували до 1920 року.

Фото: Warner Bros. Pictures / IWM

Фільм Пітера Джексона «Вони не постаріють» буде показано в рамках фестивалю «Нове британське кіно — 2019», який із 28 листопада по 4 грудня в Києві проводить Британська Рада в Україні.