«Холостяцькі шлюби» 19 століття. Несподівані наслідки золотої лихоманки

24 січня 1848 року працівник лісопильні Джеймс Маршалл знайшов крупинки золота у водяному колесі на річці Американ-Рівер. Новина швидко облетіла світ. Розпочалася Каліфорнійська золота лихоманка.

Лише за рік на територію, щойно відвойовану в Мексики, прибули десятки тисяч старателів. Протягом 1848–1850 років число жителів Сан-Франциско зросло з 800 до 25 000. Населення Каліфорнії збільшилося із приблизно 8 000 наприкінці 1840-х до 120 000 1850 року.

Більшість із прибулих були самотніми чоловіками. Родини лишали на батьківщині, аби не наражати їх на небезпеку під час багатомісячної подорожі на край світу. 1850 року в Каліфорнії жінки складали лише 8 % населення.

За таких умов немало каліфорнійських золотошукачів почали переймати традиційні для тих часів жіночі заняття, такі як приготування їжі та прибирання. Переодягання в жіночі наряди й танці чоловічих пар також не були рідкістю. Звісно, на цьому розпашілі від золотої лихоманки самотні старателі не зупинилися.

За відсутності жінок багато чоловіків, які раніше не виявляли потягу до своєї статі, проявили його. Гомосексуальна активність зосередилася в сан-франциському районі Barbary Coast (Варварське узбережжя). Тут чоловіки пили, грали в карти, танцювали один з одним і знаходили пару.

Сучасні дослідники зазначають, що не всі робили це лише через нестачу жінок. Деякі, очевидно, користувалися нагодою, щоб жити так, як їм давно хотілося, але в тогочасному цивілізованому світі це було неможливо. В «золотих» краях суспільство не ставало їм на заваді.

Іноді утворювалися справжні «холостяцькі шлюби». Найвідоміша пара старателів часів Каліфорнійської лихоманки — Джон Чаффі і Джейсон Чемберлен. Вони прожили разом 50 років: удвох приїхали зі Східного узбережжя США, разом добували золото, у них були спільні фінанси й будинок.

Лише одиниці золотошукачів заробили справді великі гроші, приблизно половина старателів отримали скромний прибуток, багато — прогоріли. А вже 1855 року нормально зробити могли тільки досить великі групи робітників — контроль за видобуванням золота захопили власники великих компаній.

Джеймс Маршалл, з якого почалася золота лихоманка, не заробив нічого — він доживав віку в крихітній халупі й помер у бідності.

Далі читайте про одностатеві шлюби серед піратів.

На обкладинці: фотографія типового чоловічого балу. Джерело: True West Archives