Гонсало Герреро: конкістадор, майянець та перший партизан Латинської Америки

Бреше той батько, який каже сину, що не можна вибирати тільки батьківщину. Півтисячоліття тому це довів іспанець та католик Гонсало Герреро. Він не лише тілом й духом став майянцем, а й хоробро захищав свою нову батьківщину і нещадно вбивав своїх земляків-конкістадорів, які туди вдертися. WAS розповідає його приголомшливу історію.

З  конкістадорів в раби

1511 року морська каравела іспанських конкістадорів прямувала з Панами на острів Еспаньйолу, але на шляху наткнулась на рифи та сіла на мілину біля берегів Ямайки. Уцілілий екіпаж відправився човном, який не мав парусів та належної навігації до берегів Ямайки або Куби. Натомість, вони через два тижні пристали до берегів Юкатану і випадково стали першовідкривачами континентальної Центральної Америки. Та радість від нової землі та порятунку була не довгою.

Знесилених морськими блуканнями, їх легко беруть у полон воїни касика міста Канкун. Частину команди одразу принесли в жертву богам. Шестеро ув’язнених, яких залишили для наступного свята, не чекаючи жахливого кінця, приймають рішення організувати втечу з в’язниці. Серед них були священник Херонімо де Агілар та моряк Гонсало Герреро.

Втікачі дібрались до території, яка належала касику міста Тулум. Там їх поневолюють і тримають у рабстві. Через кілька років живими залишилися тільки Агілар та Герреро. Перший, як добропорядний католик не приймає віру місцевих індіанців. Другий, навпаки, цікавиться звичаями майя, проявляє інтерес до їх культури.

Зять майянського вождя

До лояльного Герреро перестають ставитися як до раба і касик з міста Четумаль Начан Кан приймає його на військову службу. Іспанцю офіційно дарують свободу, і згодом він навіть стає військовим командиром. Після низки вдалих боїв з сусідніми племенами його тіло та лице шрамують та роблять тату, що є вищою військовою почестю у майя.

Поважний статус дозволяє Герреро одружитися з дочкою правителя Четумаля Зазіл Ха. У них народжується троє дітей. Не виключено, що вони стали першими метисами Центральної Америки. У родині Герреро забуває католицьку віру, приймає віру майя та повністю переймає культуру та традиції свого нового народу.

Скульптура 20 століття на території Мексики (штат Юкатан), яка присвячена історичній особі Гонсало Герреро. Фото: Jm4847 / Wikimedia Commons

Переломним в житті Герреро стає 1519 рік, коли Ернан Кортес зі своєю армадою висаджується на берегах Юкатана і готується до завоювання Нової Іспанії. Він визволяє Хероніма де Агілара, той долучається до воєнної експедиції Кортеса, служить йому як перекладач та радник. Кортес намагається через Агілара залучити й Герреро, як корисного знавця місцевої специфіки. Натомість Герреро пише у своєму листі до Агілара наступне: «Брате Агіларе, я одружений і у мене троє дітей, тут я касик і воєначальник, коли буває війна; йдіть з Богом, у мене тепер порізане обличчя і проколоті вуха, як поставляться до мене прибулі іспанці, коли побачать мене в такому вигляді?… Так що скажи їм, що тут тепер мої брати, моя сім’я і моя земля».

Лист стає точкою неповернення та початком боротьби Герреро за нову домівку проти іспанського завоювання. Ця боротьба тривала аж до 1536 року.

Перший партизан

Гонсало Герреро якісно реорганізував майянську армію. Навчив індіанських воїнів йти щільним строєм, майже фалангою, заманювати іспанську кавалерію в пастки, будувати фортифікаційні укріплення, робити партизанські вилазки. Він використовував бойові човни, аби атакувати конкістадорів на озерах, річках та затоках.

Мексиканська скульптура, яка символізує Герреро як батька метисизації континету. Фото: Feliks / Akumal, Quintana Roo / Wikimedia Commons

1528 року Герреро допоміг відбити атаку іспанців на чолі з жорстоким конкістадором Франсіско де Монтехо, а в період з 1527-го по 1531 рік він  успішно протистояв капітану конкістадорів Алонсо де Авілі. Останній бій іспанській короні хоробрий Гонсало Герреро дав 13 серпня 1536 року на території сучасного Гондурасу — його вбили пострілом з аркебузи.

Що було далі:

  • Того ж 1536 року Ернан Кортес відправився в експедицію до Каліфорнії з метою пошуку нових земель і виходу до Тихого океану. Похід був невдалий, іспанці лише витратили час, людей та гроші. Вже 1541 року Кортеса спробують судити в Іспанії за перевищення повноважень. Після невдалого походу на Алжир, Кортес залишився банкрутом. Помер 1547 року від дизентирії.
  • Подальша доля Херонімо де Агілара після приєднання до Кортеса невідома. Ймовірно він помер 1531 року на території сучасної Мексики.
  • Не дивлячись на перші карколомні успіхи конкістадорів, деякі майя опиралися колонізаторам досить довго. Останні їх міста — Тайясаль, Сакпетен та Ейшекіль — підкорилися лише 1697 року.

Читайте далі про розкриту таємницю міста інків Мачу-Пікчу.

Автор: Олександр Ковальчук

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter