Правда про цивілізацію мая: нищити самих себе як норма життя
21 травня 697 року в маянському місті Балам Джол на березі великого озера сталася страшна бійня. Воїни застосовували тактику випаленої землі — вбивали всіх і нищили все, що могло використовуватися, включно з полями. Це жахіття сталося в період найбільшого розквіту центральноамериканської цивілізації мая. Такі факти стали повною несподіванкою для вчених. І ось чому.
Цивілізація мая ніколи не вважалася «білою і пухнастою» — були в них і масові людські жертвоприношення, і масштабні війни. Але в порівнянні з неймовірно кровожерними ацтеками, мая виглядали м’якшими та куди спокійнішими. Вчені гадали, що маянці втягнулися у вир кривавих розбірок лише в часи занепаду своєї цивілізації — після 950 року
. Лише нещодавно дослідники змогли побачити справжнє обличчя культури мая.
Археологи з університетів Берклі та Тулейн зробили шокуюче відкриття, працюючи в місцевості Віцна в Петенському басейні на півночі сучасної Гватемали — колись тут знаходилося маянське місто Балам Джол. Виявилося, що бойові дії, спрямовані на тотальне знищення людей і всіх засобів їхнього існування, були не просто частиною пізнього періоду цивілізації мая, а характерною рисою ворожнечі між містами в часи розквіту культури. Такі висновки вчені зробили, коли знайшли на дні озера Лагуна Ек’Нааб біля стародавнього міста грубий шар вугілля. Він є свідченням масштабного нападу із застосуванням тактики випаленої землі.
Цей вугільний шар датується 690–700 роками нашої ери. А в руїнах сусіднього маянського міста Наранхо стоїть кам’яна стела із написами, в яких згадується «палаюча» виправа проти ворожого міста Балам Джол 697 року. Знайшовши великий шар вугілля в донних відкладеннях, вчені ретельно дослідили довколишні руїни будівель, помітивши на них сліди вогню.
Найголовніше, що нові знахідки перекреслюють основну теорію краху цивілізації мая. Досі вважалося, що вона почала занепадати саме через жорстокі війни, які почалися, можливо, через зміну клімату та нестачу ресурсів. Але якщо такі тотальні війни траплялися і під час розквіту культури мая, то їх вже не можна вважати причиною занепаду. «Революційність цих знахідок в тому, що ми бачимо, наскільки схожими війни мая були з самого початку. Тут не лише аристократи кидали виклик один одному… Ми бачимо, що ця війна впливала на широкі кола населення», — пояснив масштаб відкриття археолог Франсіско Естрада-Беллі з Університету Тулейн.
На обкладинці: Рельєф зі сценою жертвоприношення. Чичен-Іца. Фото: HJPD / CC BY-SA 3.0 / Wikimedia Commons