Індіанські винахідники: Їхній подвиг невідомий
Багато винаходів корінних жителів Америки були запозичені колонізаторами. Інші забулися і пізніше були заново винайдені вченими Європи. Перевірте свій гардероб і аптечку. Напевно, ви знайдете там предмети, появі яких слід завдячувати індіанцям.
Гардероб
Пончо
Прямокутний шматок щільної тканини з отвором-горловиною може слугувати одягом і ковдрою, він зберігає тепло і захищає від вітру. Вважається, що за кілька сотень років до нашої ери пончо винайшли племена мапуче і паракас, які жили на території сучасних Чилі, Перу і Аргентини.
Після завоювання Америки цей зручний предмет запозичили колонізатори. В середині 19 століття пончо з прогумованої тканини для захисту від дощу носили американські кавалеристи, під час Першої і Другої світових воєн – піхотинці армії США, і не тільки. До уніформи солдатів вермахту і СС входило пончо Zeltbahn – з чотирьох таких можна було зібрати намет.
В 1960-х роках гіпі зробили пончо популярним в усьому світі. Відтоді з’явилося безліч його дизайнерських варіантів, лише отвір для голови і відсутність рукавів залишаються незмінними.
Сандалії
Під час розкопок печери Форт-Рок в штаті Орегон у вулканічному попелі знайшли добре збережені сандалії. Радіовуглецевий аналіз показав їхній вік – близько 10 тисяч років. Взуття було створене задовго до єгипетських пірамід і виникнення грецької цивілізації.
Індіанці племен навахо, пуебло і піма виготовляли сандалії з волокон агави і юки. Спочатку плели мотузку, потім з мотузки в’язали підошву – як кошик. Задня частина підошви мала форму чашки, щоби п’ята зручніше прилягала до взуття. Мезоамериканські індіанці (жителі перешийка, що з’єднує Північну і Південну Америки) носили сандалії з волокна на невисоких підборах. Індіанці майя з 14 століття виготовляли сандалії на мідній підошві.
Мокасини
Один з найбільш зручних видів взуття винайшли жителі північноамериканських рівнин і скелястих гір. Найдавніші екземпляри віком понад 1,5 тисячі років знайшли в печері Хогап, що в штаті Юта.
Шите шкіряне взуття поширилися по всій Америці, окрім південних широт, де через жаркий клімат зручніше було ходити босоніж. Мокасини зшивали жилами і волокнами зі шкір бізона, лося, ведмедя, оленя або тюленя. Існували літні, зимові та комбіновані моделі: легкі пантофлі перетворювали на черевики або чоботи, коли до них кріпили теплі хутряні халяви.
Гумові дощовики і взуття
Племена ольмеків, які жили 3,5 тисячі років тому на півострові Юкатан (зараз Мексика), вміли виготовляти водонепроникні пончо і сандалі. Для цього з соку каучукового дерева треба було зробити вулканізовану гуму.
Спалюючи кокоси, індіанці отримували дим з оцтовою кислотою і фенолами, які сприяють затвердінню каучуку. Над багаттям розміщували глиняну лійку, яка збирала дим в тонкий струмінь. Над струменем тримали глиняну форму майбутньої сандалі і 20-25 раз поливали каучуком. Застигле взуття знімали з форми і починали робити наступну пару.
Американець Чарлз Гуд’їр і британець Томас Хенкок запатентували у своїх в країнах спосіб вулканізації гуми за допомогою спалювання сірки лише в 1844 році.
Парасоля і віяло
Стародавні інки і майя незалежно від китайців винайшли віяло і кругову парасольку. В Центральній Америці їх виготовляли з пташиного пір’я. Вельможних майя, яких віялами обдувають слуги, часто зображали на фресках і барельєфах.
Винахід полегшував життя в спеку і за умов задушливої вологості. Також віяла використовували для роздмухування багать.
Медицина
Аптечка
В Північній і Південній Америках археологи повсюдно знаходять похідні аптечки індіанців – мішечки з ліками та інструментами. Набір інструментів всюди був практично однаковим: скальпелі з обсидіановими лезами, ватні тампони, полотняні пов’язки, нитки, голки, ступки, пінцети та шприци. Найдавнішій індіанській аптечці – 3300 років. Її знайшли в Перу.
Шприц і дитяча пляшечка
В Європі шприц винайшли в 1853 році. Задовго до цього індіанські цілителі вміли вводити ліки під шкіру пацієнтів. Голки для ін’єкцій робили з порожнистих пташиних кісток, а ліки заливали в сечовий міхур дрібних тварин або гумовий балон.
За таким же принципом виготовляли пляшечки для штучного годування немовлят. Наповнивши міхур або балон сумішшю з перетертих з м’ясом горіхів, його краї щільно зав’язували. Виходила ємність з носиком для смоктання.
Знеболювальні
Кінські дози алкоголю і опіуму – в кращому випадку, в гіршому – удар по голові. Так пацієнтів готували до операцій в Європі до 1846 року і вдалих експериментів з анестезією Вільяма Мортона.
Індіанські лікарі знали, як полегшити страждання своїх пацієнтів ще 3000 років тому. Інки вживали коку. Ацтеки застосовували кактус пейот. З нього отримували мескалін, який додавали до настоянок, припарок і втирань. Анестезуючі властивості пейота були настільки високими, що використовувалися військовими хірургами під час Громадянської війни в США 1861-1865 років. Індіанці, які жили на території сучасної Вірджинії, для анестезії вживали дурман. З кореню робили пластирі, які накладали на рани, порізи і забої. Цю практику запозичили білі поселенці.
В якості жарознижуючого і знеболювального засобу індіанці Північної Америки пили чай з вербових гілок. Коли в 20 столітті проаналізували хімічний склад верби, в ній знайшли у великій кількості саліцилову кислоту – основу сучасного аспірину.
Хінін
Племена кечуа в перуанських Андах настоювали кору хінного дерева. Гіркий тонізуючий напій вживали для лікування лихоманок. Коли після європейського завоювання в Америці з’явилася малярія, її успішно почали лікувати корою хінного дерева.
Іспанський доктор Хуан де Вега вивіз хіну в 1648-м в Європу, де вона набула поширення із назвою «єзуїтська кора». Активний інгредієнт отримали з кори лише в 1820 році, промислове виробництво хініну в Європі почалося в 1827-му.
Оральна контрацепція
Північноамериканські індіанці вміли контролювати народжуваність за допомогою оральної контрацепції. Жінки племен шошонів і навахо приймали всередину порошок рослини Lithospermum ruderale (різновид огірочника аптечного). Племена потаватомі використовували чагарник кендир. Сучасні досліди на мишах довели: ці засоби справді пригнічують процес овуляції. Застосування оральних контрацептивів в США було офіційно дозволено лише в 1960-му.
