Темна шкіра, світлі очі. Як виглядала шляхетна скандинавка кам'яної доби

Блакитноока темношкіра жінка середнього віку з важким пронизливим поглядом, який міг би приборкати навіть дикого звіра. Так виглядає реконструкція, зроблена за останками корінної скандинавки, що жила близько 7 000 років тому. Її виставили на огляд публіки в листопаді 2019 року в музеї Треллеборга, найпівденнішого шведського міста.

Останки цієї незвичайної жінки, відомі археологам під назвою Поховання XXII, знайшли ще в 1980-х на археологічному розкопі Скатегольм. Загалом там виявили понад 80 могил віком від 7,5 до 6,5 тисяч років. Лише кілька з цих мерців були поховані в положенні сидячи, Поховання XXII — один із таких випадків: жінка сиділа, схрестивши ноги, на «троні» з оленячих рогів.

Її тіло було багато прикрашено:

• на талії — пояс із понад 100 зубів оленя, дикого кабана й лося;
• на спині — коротка накидка з пір’я ворони, сороки, чайки, сойки, гусака й качки;
• на шиї — велика пластина з глинистого сланцю.

Очевидно, що соціальний статус жінки був високим. «Вона мала якесь особливе становище в суспільстві, враховуючи все, з чим її поховано, але точніше ми сказати не можемо», — пояснює директорка музею Інґела Якобссон. За кістками археологи визначили, що їй було 30–40 років, зріст — близько 1,5 м. Згідно з аналізом ДНК останків цього розкопу, місцеві жителі тих стародавніх часів мали світлі очі й темну шкіру.

Втім, художник Оскар Нільссон, який створював цю реконструкцію в натуральну величину, вирішив вважати загадкову жінку шаманкою. Після того, як її череп було проскановано на комп’ютерному томографі, Нільссон створив його копію. Потім художник змоделював м’язи й усі тканини, відповідно до статі, походження й віку.

«Нечасто я роблю реконструкції з настільки сильним характером, але вона таки має характер. Коли ми вирішили, що вона шаманка, вже було легше створити вираз її обличчя. […] Вона неначе брама між нашим світом та іншим світом», — розповідає Нільссон.

За даними вчених, європейці доби Мезоліту, ймовірно, були переважно світлоокими й доволі темношкірими. Протягом цього періоду, близько 10–8 тисяч років тому, до Європи з Близького Сходу переселяються громади землеробів зі світлою шкірою й темними очима. Вони асимілюють місцеве населення, й поступово все більше європейців починають займатися сільським господарством.

Однак скелети Скатегольму показують, що спільноти мисливців-збирачів існували ще не менше 1 000 років після того, як в Європі оселилися землероби. Шведські дослідники відзначають, що ці люди не були дикунами й успішно торгували з сільськогосподарськими спільнотами. Схоже, вони просто не мали потреби в переході до землеробства — довкола було достатньо дичини, риби та ягід.

Далі погляньте на портрет дівчинки вимерлого виду homo.

На обкладинці: фото реконструкції жінки Поховання XXII. Джерело: Gert Germeraad / Trelleborgs Museum / CC BY-SA 3.0