Топ-7 алкоголіків при владі

Алекс Хавр, Марія Чаркіна

Найбільші відчайдухи серед державних пияків розподілені на карті світу так: три британці, двоє росіян, американець і турок.

1. Селім II
Султан Османської імперії

Селім був сином великого Сулеймана Пишного та Роксолани. Протягом восьми років свого правління мав прізвисько «П’яниця».

Після смерті батька в 1566-му отримав трон без боротьби. Йому пощастило, що за життя Сулейман визначив спадкоємцем сина від улюбленої дружини. До цього між синами правлячих султанів точилися смертельні інтриги за право стати наступним правителем імперії і вбити всіх братів.

Пити Селімові подобалося більше, ніж керувати державою. За легендою, він просив великого візира: «Головне – не давайте мені протверезіти». Особливо Селім любив солодке кіпрське вино. Можливо, саме тому в 1571 році він наказав захопити острів, а після цього скасував там кріпосне право і надав місцевим жителям самоврядування.

Через три роки п’яний султан послизнувся, виходячи з басейну, вдарився головою об сходинку і за кілька днів помер.

Селім II – одинадцятий султан Османської імперії. Джерело: Wikipedia

2. Петро I
Імператор Всеросійський

Останній цар Великої, Малої і Білої Русі і перший імператор Всеросійський підхопив у друзів-іноземців звичку пити горілку, поки його народ спивався слабоалкогольною медовухою. Перебування при дворі в нетверезому стані вважалося нормою. Петро любив, коли п’яні міністри починали висловлювати свої думки, а ще краще – сперечатися один з одним. Просто під час пиятик монарх складав і підписував укази. З 1672 по 1725 роки таких було близько 20 тисяч – мало не щодня по указу.

«Перебуваючи без дружини, а то й, дай боже, холостим, на принади дамські споглядай не з відкритою жадобою, але нишком – вони і це помічають, не сумнівайся», – указ Петра «Про гідність гостьову, на асамблеях необхідну».

За Петра алкогольний бізнес був державною монополією і серйозним джерелом доходів до бюджету. Тому пияцтво буквально насаджувалося – будівельникам, робітникам, вантажникам, морякам і солдатам в Санкт-Петербурзі щодня видавали безкоштовну порцію горілки.

«Портрет царя Петра Олексійовича», Ґотфрід Схалкен. Джерело: Державний історичний музей / Google Cultural Institute

3. Вільям Пітт-молодший
Прем’єр-міністр Великобританії

Наймолодший прем’єр в історії Великобританії вперше отримав цю посаду в 1783 році, коли йому було 24. Ерудований, зарозумілий і замкнений, він ніколи не одружувався і не мав коханок. Коханців також.

В 14 років Вільям почав страждати від спадкової подагри, і сімейний лікар прописав йому пляшку портвейну на день. Пітт-молодший пив все життя, постійно збільшуючи дозу. Під час його другого прем’єрського терміну країна воювала з Наполеоном, політична напруга була високою. Карикатуристи зображували Пітта з червоним носом, а журналісти дали йому прізвисько «людина-три-пляшки». Відомі кілька випадків, коли його знудило просто на парламентській трибуні.

Паралельно із вживанням вина, Пітт успішно справлявся із зовнішньополітичним і економічною кризами, боровся з корупцією, захищав цивільні права пригноблених католиків, встановив свободу друку. В пам’яті британців він залишився одним із найуспішніших прем’єр-міністрів в історії держави і, паралельно, головним алкоголіком серед них.

Вільям Пітт-молодший. Джерело: A historical catalogue of the pictures, herse-cloths & tapestry at Merchant taylors 'hall with a list of the sculptures & engravings (1907) / Internet Archive Book Images / Flickr

4. Георг IV
Король Великобританії

Ще підлітком Георг почав пити, відвідувати борделі і спальні фрейлін. Його батько відчайдушно боровся з парламентом за розширення повноважень короля, тому поведінка принца-наступника була на руку опонентам. Подалі від батьків і політики, той переїхав у власний маєток.

Георг таємно одружився із двічі овдовілою Мері-Енн Фітцгерберт, але невдовзі погодився на умовляння виконати обов’язок перед батьківщиною і укласти династичний шлюб з принцесою Кароліною Брауншвейгською. Німкеня не відзначалася красою, тому першу шлюбну ніч принц провів з пляшкою біля каміна. У 1811-му через хворобу батька він стає регентом – і перетворює правління на низку бенкетів.

Два голуби, три біфштекси, пляшка Мозельського, склянка сухого шампанського, склянка порто і склянка бренді – звичне меню сніданку Георга

Перед публічними заходами він приймає 100 крапель опіумного екстракту. В 1820-му батько помирає, і 58-річний принц стає королем. На той момент його здоров’я безнадійно підірване, останні роки життя він не виходить з наркотичного трансу.

Карикатура на Георга IV, H. Humphrey, 1792 рік. Джерело: Library of Congress

5. Франклін Пірс
Президент США

Найвідомішим алкоголіком з усіх американських президентів був Франклін Пірс. Перемігши на виборах 1853-го року з величезною перевагою у 254 голоси проти 42-х, Франклін у перший же термін на посаді розтринькав свою популярність.

Він посварився з Британією, зірвав анексію Куби, підігравав рабовласникам. Історики майже одноголосно вважають його найгіршим президентом США, чиї дії сприяли початку громадянської війни 1861-1865 років.

Робочий день Пірс починав зі склянки чогось міцного. Закінчував ним же. Під кінець першого терміну Демократична партія заявила, що не висуватиме його на другий термін. «Тепер залишається тільки напитися», – зрадів Пірс і поїхав в село, де помер від цирозу.

Франклін Пірс – 14-й президент США. Джерело: Library of Congress

6. Вінстон Черчилль
Прем’єр-міністр Великобританії

В мемуарах Вінстон Черчилль стверджував, що підсів на алкоголь в заокеанських колоніях Британської імперії. З чистою водою там було складно, тому доводилося дезинфікувати організм алкоголем. На Бурську війну Черчилль взяв з собою 36 пляшок вина, 18 пляшок шотландського віскі і 6 пляшок бренді.

Після повернення додому Вінстон почав пити ще більше. Відомий його публічний діалог з Бессі Бреддоком, депутатом парламенту від Лейбористської партії:

– Вінстон, ви ж п’яні!
– Так, п’яний. А ви – потворні. Але ж я завтра протверезію!

У 1950 роки, під кінець другого прем’єрського терміну, Черчилль почав менш складно говорити. Можна було грішити на вік, а можна – на алкоголь.

Вінстон Черчилль, прем'єр-міністр Великобританії, 1941 рік. Джерело: Library of Congress

7. Борис Єльцин
Президент Росії

Алкогольні витівки першого президента Російської Федерації зривали важливі державні зустрічі і шокували міжнародні ЗМІ.

В 1992 році він відбив ритм ложкою на лисині президента Киргизії. В 1994 році, під час концерту на честь виведення російської армії зі Східної Німеччини, Борис вихопив у диригента військового ансамблю паличку і приєднався до керування оркестром. В 1995 році, під час візиту до Білла Клінтона, вийшов напіводягненим з гостьового будинку при Білому домі і спробував упіймати таксі, щоби поїхати за піцою.

Білл Клінтон звик до такої поведінки Єльцина на ділових зустрічах. Він каже, що навіть під час першої телефонної розмови президентів в 1993 році Борис був п’яний.

Терпець американського колеги мало не увірвався в 1997-му, на конференції з ядерного озброєння в Стокгольмі. Тоді президент РФ порівняв тюфтельки у своїй тарілці з обличчям шведського тенісиста Бйорна Борга і ледве не впав зі сцени. Повернувшись до готелю, Клінтон сказав дипломатам супроводження: «Він випив більше, ніж варто було би хлопцеві в його стані та з його минулим. Щоразу, коли я його бачу, у мене виникає відчуття, що я маю йому нагадати: світ на тебе дуже розраховує, ти не можеш просто так піти на дно».

Популярне: