Зупинила коня на скаку: смерть феміністки Емілі Девідсон

Початок 20 століття — яскравий час в історії фемінізму. Жіночий рух тільки зароджується, суфражистки по всьому світу виходять на марші за рівне виборче право.

Найбільш радикальною організацією суфражисток в Англії вважався Жіночий суспільно-політичний союз WSPU, утворений 1903 року. Акції WSPU були радикальними: активістки били вікна, підпалювали будинки та церкви, переслідували політиків. 1906 року в WSPU входили понад 125 тисяч жінок. Влада не лишалася байдужими. Найпомітніших суфражисток тримали в тюрмі по кілька місяців. Коли вони оголошували голодування, їм насильно заливали їжу до рота. З таким поводженням із політичними арештантками намагалася боротися Емілі Девідсон.

Навіть засновниця WSPU Еммелін Панкгерст називала колишню гувернантку сміливою, але безрозсудною. 1909 року Девідсон барикадувалася в камері на знак протесту проти примусового годування ув’язнених, доки через вікно не залили крижану воду. 1911 року в ніч перепису населення вона пробралася до Палати громад у Вестмінстерському палаці, аби парламент вказали її місцем проживання. А 4 червня 1913 року Емілі Девідсон приїхала на кінні перегони в місто Епсом.

Із собою вона мала фіолетово-біло-зелений прапор WSPU, який, ймовірно, планувала почепити на поводи одного з коней. На останньому колі перегонів Емілі пірнула під огорожу іподрому та вибігла на трасу під копита Анмера зі стайні короля Георга V, яким керував відомий британський жокей Герберт Джонс. На швидкості 56 км/год кінь збив жінку і сам впав разом з вершником.

Жокей відбувся струсом мозку. Скакун Анмер після зіткнення з суфражисткою вижив і ще кілька разів вигравав забіги. Девідсон 8 червня померла в лікарні від травм черепа, не прийшовши до тями.

Суд вирішив, що Емілі Девідсон збили випадково, тож проти жокея обвинувачення не висували.

Під час Першої світової суфражистки кинули всі сили на допомогу солдатам, гучних акцій не проводили. Після завершення війни 1918 року британський парламент дозволив голосувати заміжнім, вдовам і жінкам з вищою освітою, які досягли 30 років. За десять років нарівні з чоловіками виборчі права одержали всі жінки повнолітні Великої Британії.

Читайте далі, як у вікторіанську епоху можна було заробити на розлученні.

Фото: Емілі Девідсон 1905 року, The Women’s Library collection

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter