30945

Швидше кулі. Винищувач, який збив сам себе

Чи здатний бойовий літак збити себе з власної зброї? Пілоти Першої світової відповіли б на це питання ствердно: до винаходу синхронізатора ведення вогню через область гвинта часто призводило до пошкодження лопатей і катастроф. Однак навіть після появи синхронізатора такі інциденти час від часу траплялися. Початок реактивної ери в авіації, здавалося б, мав позбавити пілотів можливості підбити свій власний літак, але з’явився новий фактор ризику — швидкість.

21 вересня 1956 року льотчик-випробувач фірми Grumman Aircraft Engineering Corporation Томас В. Аттрідж-молодший здійснював цілком рутинний політ над полігоном в Атлантичному Океані за 20 миль від узбережжя для проведення стрільб з бортових знарядь новітнього винищувача F11F Tiger. На висоті 6000 м Аттрідж перевів свій літак в пологе пікірування, досягнувши висоти в 4000 метрів, він відкрив вогонь з 20-мм гармати Colt Mk 12 і випустив чергу в 70 снарядів. Після першої черги пілот перейшов на ще більш круте пікірування, і досягнувши висоти 2000 метрів, дав ще одну чергу. У цей момент пілот відчув удар: ліхтар кабіни пішов тріщинами, носовий обтічник був пробитий, але найгіршим виявилося те, що пошкоджені повітрозабірник і двигун.

F11F-1 Tiger розташований на бортовому ліфті палуби авіаносця USS Forrestal під час операцій поблизу Атлантичного узбережжя, 4 квітня 1956 року. Джерело: Official U.S. Navy photo 80-G-688709 from the U.S. Navy Naval History and Heritage Command / Wikipedia Commons

Аттрідж вирішив, що зіткнувся з птахом, доповів про все диспетчеру й повернув до аеродрому. Однак посадити літак на смугу йому так і не вдалося: потужність двигуна почала падати, він, не дотягнувши до злітно-посадкової смуги кілька сотень метрів, впав у ліс. Залишивши стометрову борозну на землі й отримавши перелом ноги та компресійний перелом хребта, Аттрідж все ж зумів покинути кабіну та пізніше був евакуйований.

Подальше розслідування показало: літак Аттріджа зіткнувся зовсім не з птахом, а зі своїми власними снарядами з першої черги, зробленої на висоті 4000 м. З огляду на те, що пікірування відбувалося з включеним форсажем, а снаряди були вже практично на вильоті, винищувач просто їх наздогнав. Критичним виявилося потрапляння одного зі снарядів в повітрозабірник, що зруйнував лопатку двигуна. Пізніше цей снаряд витягнули з двигуна під час розслідування події. Пілотові в певному сенсі навіть пощастило — снаряди виявилися навчальними. Якби вони були бойовими, результат міг би бути набагато трагічнішим.

F11F-1 Tiger з групи вищого пілотажу Blue Angels, що пролітають над Ніагарським водоспадом, штат Нью-Йорк (США). Blue Angels спочатку літали на версії F11F з «коротким носом». Джерело: Bert Kinzey F11F Tiger (Detail & Scale No. 17), Arms and Armour Press, London 1984 / Wikipedia Commons

Аттріджу вдалося досить швидко відновитися і вже через шість місяців повернутися до польотів, а в майбутньому навіть взяти участь у розробці програми «Аполлон».

F11F Tiger був прийнятий на озброєння ВМС США і ніс службу як палубний винищувач аж до 1962 року, коли його замінили більш сучасні F-8 Crusader і F-4 Phantom. «Тайгер» став другим надзвуковим літаком на службі американських ВМС і першим реактивним літаком в історії, який збив сам себе.

Автор: Руслан Азамбаєв

Читайте далі, як Ізраїль переміг СРСР у небі.

Для колажу використано фото: Два літаки ВМС США Grumman F11F-1 Tiger з винищувальної ескадрильї 211 (VF-211) «Checkmates» в польоті. Джерело: U.S. Navy National Museum of Naval Aviation / Wikipedia Commons.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter