Як аятола Хомейні зробив Іран Меккою для транссексуалів

Неймовірно, але друге місце у світі за кількістю здійснюваних операцій зі зміни статі після розв’язного Таїланду тримає консервативний Іран. Це багато в чому пояснюється ненавистю до гомосексуалізму.

i

З 1930-х років імам Хомейні вів підпільну боротьбу з повалення світської влади в Ірані. 1950 року здобув найвищий титул шиїтського богослова — аятола — та можливість самостійно ухвалювати рішення з питань ісламського права. 1979 року очолив ісламську революцію і став найвищим керівником Ірану. Обіймав посаду до смерті в 1989-му.

1979 року в Ірані відбулася ісламська революція. За оцінками правозахисників, відтоді у країні були повішені понад 4000 обвинувачених у гомосексуалізмі чоловіків. Покараних батогом за пестощі без пенетрації чи «оголення під одним дахом без необхідності» ніхто навіть не рахував.

Трансгендерність – іще більший гріх, ніж гомосексуалізм. Адже гей може змінити поведінку і покаятися, а після хірургічної корекції статі зробити це неможливо. Шаріат конче рекомендує операції гермафродитам, що мають тілесні ознаки обох статей, щоб уникнути гомосексуального гріха під час сексуальних контактів. Транссексуали таких фізіологічних прикмет не мають і не вважалися такими, що підлягають лікуванню.

До 1986 року за цими принципами жив увесь мусульманський світ. Та зустріч Ферейдуна Молкари, який бажав стати жінкою, з аятолою Хомейні змінила політику головної шиїтської держави світу. Зараз за рік в Ірані змінюють стать 400–500 осіб.

Імам Хомейні. Джерело: imam-khomeini.ir

Хлопчик із крейдою на обличчі

Уже з двох років Ферейдун Молкара влаштовував батькам істерики, відмовляючись надягати хлоп’ячий одяг і гратися машинками. Він полюбляв стояти перед дзеркалом і натирати обличчя крейдою, імітуючи жіночий макіяж.

Багато років Ферейдун вважав себе гомосексуалістом. Коли став працювати в лікарні, один з лікарів пояснив йому різницю між геями і транссексуалами, та порадив зробити операцію зі зміни статі. Однак у світському Ірані звичайному медбратові це було не з його кишенею.

Кадр із документального фільму «Бути як усі» про життя транссексуалів в Ірані
Кадр із документального фільму «Бути як усі» про життя транссексуалів в Ірані
Кадр із документального фільму «Бути як усі» про життя транссексуалів в Ірані

Листування з Хомейні

25-річний Молкара, на той час уже співробітник телеканалу, вирішив добиватися благословення на операцію. 1975-го він написав прохання аятолі Хомейні. Той відповів, що для чіткого додержання законів шаріату хлопець має змінити стать і виконувати всі вимоги до мусульманок, зокрема і носити паранджу.

Грошей на операцію досі не було. А прихід до влади ісламістів 1979 року і початок війни з Іраком погіршили становище іранських трансгендерів і гомосексуалів. Деякі опинилися за ґратами, інших закидали камінням. Молкару звільнили з роботи, силоміць вводили йому чоловічі гормони та запровадили до психіатричної лікарні.

Сила бородатої жінки

Завдяки знайомствам Ферейдун Молкара зміг вийти на волю. В той момент у нього з’явилася можливість змінити стать на Заході, та іранець хотів легалізуватися в ролі жінки на батьківщині. 1986 року він у чоловічому костюмі вирушив на прийом до Хомейні. На шию Молкара повісив туфлі — символ пошуку прихистку.

Біля резиденції аятоли бородатий, високий і кремезний чоловік істерично намагався пояснити, що він — жінка на ім’я Міріам. На Молкару накинулися охоронці, почали бити. Їх зупинив брат Хомейні та повів закривавленого відвідувача у свій дім. Запідозрили, що він ховає на грудях вибухівку. Коли роздягнули, під одягом побачили жіночі груди, сформовані курсом гормональної терапії. Присутні жінки накинули зверху паранджу.

Під той час прибув син Хомейні. Історія Молкари зворушила його до сліз. Чоловіка, який бажав стати жінкою, відвели до верховного лідера. На зустрічі з ним Молкара знепритомнів.

Кадр із документального фільму «Бути як усі» про життя транссексуалів в Ірані
Кадр із документального фільму «Бути як усі» про життя транссексуалів в Ірані
Кадр із документального фільму «Бути як усі» про життя транссексуалів в Ірані

Діагноз — безстатевий

Гостя вивели в коридор. Він чув, як Хомейні у своєму кабінеті підвищеним тоном вичитував охоронців за побиття людини, яка шукала його захисту. Потім аятола запросив трьох довірених лікарів і розпитав їх про різницю між гермафродитами, гомосексуалістами й транссексуалами. Він дійшов висновку, що Молкара – не гомосексуаліст.

«Як же їм складно, цим безстатевим», — вивів Хомейні.

Залишаючи резиденцію, Молкара мав із собою лист на ім’я генерального прокурора й голови департаменту з медичної етики, що давав йому дозвіл на операцію. Це був прецедент для всіх іранських транссексуалів.

Через опір матері та відсутність в Ірані необхідних медичних можливостей Міріам Молкара ще 10 років прожила на гормональній терапії і зробила повний перехід лише 1997 року, в Таїланді. Завдяки підтримці релігійної влади вона змогла домогтися введення на батьківщині медичних стандартів для операцій зі зміни статі та кредитування охочих.

Надгробок на могилі Міріам Молкари, 2012 р. Фото: Gomnam-Transe / CC BY-SA 3.0

Це як зробити хліб із борошна

Шиїтські богослови досі примиряють фетву Хомейні з теорією ісламу. Мухаммад Мехді Карімінія, автор докторської дисертації «Тези про транссексуальність», вважає:

«Суть людини під час операції зберігається, змінюється тільки характеристика. Зміна статі – не більший гріх, аніж випікання хліба з борошна».

Сьогодні транссексуали з інших ісламських держав, рятуючись від переслідувань, приїжджають в Іран, щоб змінити стать і отримати нове свідоцтво про народження. Своїм громадянам Іран оплачує половину вартості операції, для соціалізації їм видають позики на створення бізнесу.

Утім, європейські спостерігачі вважають, що більшість іранських транссексуалів складають гомосексуали. Найсуворіші закони Ірану не залишають їм вибору. Щоб вступати у стосунки з чоловіками, чоловік має стати жінкою. Або буде повішений.

Фото на обкладинці: Depositphotos

Популярне: