Християнська еротика — це можливо. Історія Лоренцо Берніні
Бути папським скульптором — престижно і нудно. Однак скульптор Берніні зміг оживити релігійні канони своїми еротичними фантазіями. Так християнство одержало секс-символи.
Битва за дубове відро: Найбезглуздіша різанина Середньовіччя
З 21 століття багатовікова війна між прихильниками імператора і папи в Італії виглядає не розумніше, ніж ворожнеча між тупокінечниками та гострокінечниками в «Мандрах Гуллівера».
З початку 15 століття в Італії стали поширюватися ідеї, які пізніше назвуть «ренесансними»
. Католицька церква не лишалася осторонь моди і знала, де застосувати митців нового покоління. Через міжусобні війни і економічний занепад Рим перебував в аварійному стані.
1418 року на Вселенському соборі в німецькому Констанці було подолано розкол і замість трьох пап
обрано одного. Не без пригод, але новий папа Мартін V потрапив до своєї столиці. Він розпочав традицію, за якою Святий Престол брав на утримання найкращих італійських митців. Їхні твори мали прославляти бога і, звісно, замовника. Приклад папи наслідували кардинали, єпископи, абати.
Таким чином Відродження, що ідейно йшло всупереч релігії, багато в чому було сплачене католицькою церквою. Леонардо да Вінчі малював фрески
у монастирях і три роки жив під заступництвом папи Льва X. Мікеланджело працював на замовлення 9 римських пап. Рафаель розписував папський палац і був головним архітектором будівництва Собору святого Петра.
Скульптори та художники проявляли неабияку кмітливість, аби одержувати церковне фінансування, але не підкорятися цензурі. Серед таких хитрунів був Лоренцо Берніні, один з засновників наступного після Ренесансу стилю — бароко
.
Лоренцо Берніні обожнювала церковна верхівка і тихо ненавиділи митці, які перебували в його тіні. Ареною битви із заздрісниками для нього став Рим, а зброєю — скульптура.
Талан чи талант?
Родина Берніні походить з Тоскани, але він народився 1598 року в Неаполі. На той час це дві різні італійські держави — Флорентійська республіка і Неаполітанське королівство. Згодом сім’я переїхала до третьої — Риму. Там Лоренцо працює разом з батьком і стає першокласним садівником.
Найбільші безбожники Риму: ТОП 5 грішних пап
Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно. Палаци Ватикану бачили такі гріхи святих отців, про які навіть не чула паства.
Якось сімейну фірму Берніні запросили створити сад для найвпливовішого з меценатів тогочасного Риму — кардинала Шипіоне Боргезе, племінника папи Павла V. Помітивши талант Лоренцо, кардинал стає його покровителем. Так з’являються скульптури на модну з часів Відродження тему античної міфології: «Еней, Анхіз й Асканій», «Викрадення Прозерпіни», «Аполлон і Дафна», «Давид». Римська еліта в захваті, у Берніні тепер є фанати.
У 22 роки Берніні створив погруддя папи Павла V. Це було надзвичайно відповідальне завдання. Бюст сподобався, і кар’єра автора швидко пішла вгору.
1623 року одного з шанувальників таланту Берніні — кардинала Маффео Барберіні — обирають наступним папою. Він приймає ім’я Урбан VIII. Лоренцо стає придворним папським скульптором. Здавалося, йому можна вже не хвилюватися про майбутнє.
Папські підступи
При Урбані VIII Берніні створює один з найдорожчих своїх шедеврів — 30-метровий балдахін над головним вівтарем
у Соборі святого Петра, який обійшовся папській скарбниці в 200 тисяч скуді ( ≈ $ 8 мільйонів на сучасні гроші). Але на місце скульптора під сонцем опустилася хмара, коли Урбан помер. Новим папою став Інокентій X з родини Памфілі, лютих ворогів Барберіні.
1646 року у центрі конфлікту опинилися дві колони всередині Собору святого Петра. Вони тріснули через неякісні п’єдестали, спроектовані Карло Мадерно — попередником Берніні. Цим скористалися давні заздрісники митця й переконали папу наказати знести колони. Одним з ініціаторів рішення був особистий ворог Лоренцо, архітектор Франческо Борроміні.
Але заслуги Берніні перед Ватиканом були вже занадто важливі. Незважаючи на суперечку щодо дефектних колон, він утримав статус головного папського митця.
«Якщо винести з собору все, що зробив кавалер Берніні, там залишаться лише голі стіни», — казав наступник Інокентія, папа Олександр VII.
Я так бачу!
Зміцнивши положення при ворожому папі, Лоренцо відчув свої руки розв’язаними. Відтоді в його творчості еротичні фантазії починають доповнювати божественні образи.
Одним з найвідоміших творів Берніні є скульптурна група, присвячена святій Терезі Авільській, у римській церкві Санта Марія делла Вітторіа. Іспанська черниця 16 сторіччя розповідала, як уві сні янгол пробив її черево золотою стрілою з вогняним вістрям, від чого вона відчула солодку муку.
Мармурова фігура зображує жінку, яка вочевидь насолоджується близькістю з янголом. Рот відкрився, очі заплющені, тіло вигнулося. Янгол схожий на хтивого коханця.
Подібна історія зі скульптурою «Мучеництво святого Лаврентія». За легендою, архідиякон римської християнської громади у 3 сторіччі був за наказом імператора Валеріана засмажений на залізній решітці.
Персонаж Берніні лежить на лівому боці, очі закочені, він в стані екстазу. Страждання святого на смертному ложі уявляють інакшими.
Ще одна відверта робота — скульптура блаженної Людовіки, створена Берніні на замовлення її далекого родича, кардинала Альбертоні. Статуя прикрашає капелу Палуцці-Альбертоні римської церкви Сан Франческо а Ріпа.
Людовіка зображена на ложі в момент містичного спілкування зі Святим Духом. Але схоже, ніби в неї оргазм.
Скульптура «Екстаз святої Терези» надихнула французьку аристократку Марію Бонапарт на пошуки вагінального оргазму. Чи отримала вона його, читайте в матеріалі: «Навіщо принцеса Марі Бонапарт вимірювала вагіни?»
Відвертість скульптур, звісно, помічали сучасники Берніні. Але критикувати публічно не наважувалися. По-перше, майстер перебував під патронатом Святого престолу. По-друге, його помста могла бути монументальною.
Мистецтво як помста
1667 року на римській площі Мінерви привезений з Єгипту обеліск поставили на монумент у вигляді слона. Над слоном працював Берніні разом з учнем Ерколе Феррата, але виборювати замовлення їм довелося в конкуренції з архітектором Доменіко Палья, священиком домініканського монастиря. Програвши, Палья переконав папу Олександра VII у небезпечності початкового проекту Берніні. Довелося вносити зміни.
У відповідь Берніні розвернув слона задом до штаб-квартири домініканців Палаццо делла Мінерва. Можна помітити, що тварина посміхається, а її стегна напружені, немов вона от-от випорожниться.
Найбільша архітектурна баталія сталась між Берніні та Франческо Борроміні. Вони разом працювали над кількома проектами, зокрема над балдахіном у Соборі святого Петра. Однак їхні стилі були надто різними, Берніні мав більшу популярність і заробітки. Борроміні заздрив колезі, а той знущався.
На площі Навона Берніні спроектував фонтан Чотирьох рік. Скульптури втілюють богів Нілу, Гангу, Дунаю та південноамериканської Ла-Плати. Біля фонтану стоїть церква святої Агнеси, будівництво якої завершив Борроміні.
Берніні розташував скульптури богів на фонтані таким чином, що один з них ніби насміхається над церквою, а інший прикриває голову хусткою, наче не хоче її бачити.
Фонтан Чотирьох рік досі прикрашає площу. Як і більшість витворів Берніні, він прекрасно зберігся.