Глобалізація в добу бронзи: як індійські мавпи опинилися на грецьких стінах
Приматологи дослідили фрески доби бронзи, на яких зображені мавпи з давньогрецького міста Акротірі. Вчені вважають, що мавпи на фресках походять з Індійського субконтиненту. Це може свідчити про наявність торгових зв’язків між цивілізацією долини Інду та Середземномор’ям 4 тисячі років тому.
Місто Акротірі на острові Тіра (сучасна назва — Санторіні) в Егейському морі в добу бронзи було великим торговим центром мінойської цивілізації. В середині 2 тисячоліття до нашої ери на острові сталося масштабне виверження вулкану, яке повністю поховало місто під шаром попелу — існує версія, що ці події лягли в основу міфу про Атлантиду. Землетруси та цунамі, якими супроводжувалося виверження, дійшли до Криту та Єгипту. Вважають, що виверження вулкану на Тірі стало однією з причин занепаду мінойської цивілізації.
Розкопки Акротірі почалися в 1960-х роках. Завдяки вулканічному попелу на стінах будинків чудово збереглися фрески з різноманітними сценами з людського життя, геометричними фігурами, зображеннями рослин та тварин, в тому числі блакитних мавп невстановленого виду. Рівень деталізації говорив про те, що їх малювали люди, котрі бачили цих приматів наживо. Археологи припускали, що мавпи належать до африканських видів, адже збереглося багато свідчень торгових зв’язків жителів острова з Єгиптом. Проте нещодавно фрески оглянула команда приматологів, які й дійшли висновку: деякі з мавп явно родом з Індії.
«Ми зрозуміли, що мавпи можуть розкрити інформацію про те, що світ бронзової доби був набагато більш глобалізованим, ніж вважалося раніше», — пишуть автори статті. Аналізуючи зображення, вони враховували не лише колір хутра тварин, а й розміри та пропорції тіла, пози та розташування хвостів. У частині зображень дослідники впізнали павіанів, як і вважалося раніше. Але інших ідентифікували як сірих лангурів — мавп, поширених на Індійському субконтиненті.
Якщо автори статті мають рацію, це означає, що в добу бронзи існували контакти між жителями долини Інду та островів Егейського моря, а відстань між ними — понад 4 тисяч кілометрів. Імовірно, посередниками цих контактів були міста-держави Месопотамії, про торгові зв’язки яких із цивілізацією долини Інду давно відомо. Проте автори дослідження застерігають — надійно визначити видову приналежність мавп на фресках з Акротірі все-таки складно, а інших доказів присутності мавп на островах Егейського моря в ті часи поки немає. Тому впевнено заявляти про наявність зв’язків між Мінойською та Індською цивілізаціями зарано.
Читайте далі про дивацтво першовідкривача Трої.
На обкладинці: фреска з мавпами з Акротірі. Фото: Joanbanjo / CC BY-SA 3.0