Найважливіші археологічні знахідки за 2018 рік
Без археології ми нічого не знали б про 2 мільйони років історії до винаходу абетки і сяк-так орієнтувалися б у останніх 5 тисячах років, спираючися на ненадійні письмові джерела. «Слово, що сказане — брехня». Тож які матеріальні свідчення минулого були знайдені за останній рік?
1. Найдавніша квітка
Дві сотні скам’янілостей, знайдених в скелях неподалік Нанкіна, на 50 мільйонів років відсунули дату появи перших квітів на Землі і дозволили китайським вченим реконструювати їхню будову. Новий вид назвали за місцем виявлення — Nanjinganthus dendrostyla.
Рослина мала 4 або 5 пелюсток у формі ложечки і нагадувала квітку сливового дерева. В останній раз вона зацвітала 174 мільйони років тому, в юрський період.
2. Перший хештег
Почуття прекрасного у людей з’явилося набагато раніше бажання битися: Чому люди почали вбивати один одного?
Вапнякову печеру Бломбокс на півдні ПАР археологи не полишають вже понад два десятки років. 1991-го там знайшли три культурні шари епохи середнього палеоліту. Найдавніші артефакти — людські кістки і рештки охри. Охрою ж було зроблене і найдавніше рукотворне зображення: 73 тисячі років тому мешканці печери червоним пігментом вивели на камені знак, що нагадує #.
«Лінії на камені обриваються так різко, що є підстави вважати знахідку фрагментом великого і більш складного малюнка», — коментує провідний археолог проекту Франческо Д’Ерріко.
До цього найбільш раннім проявом людської творчості вважався живопис, що був створений 64 тисячі років тому неандертальцями в скелях на території сучасної Іспанії.
3. Содомська маска
Першу таку кам’яну маску в 1980-х роках ізраїльський археолог Нахаль Херман виявив біля гори Содом, неподалік Мертвого моря. Предмет зробили 9 тисяч років тому, в епоху неолітичної революції, коли жителі Родючого півмісяця переходили від полювання і збирання до землеробства. Пізніше в різних частинах Юдейської пустелі вчені знайшли ще 12 таких.
Восени 2018 року «чорний археолог» відкопав подібну маску на півдні Хеврона. Продажу в приватну колекцію вдалося запобігти. Зараз знахідку досліджують в Управлінні старожитностей. На вигляд вона ідентична іншим маскам з колекції Музею Ізраїлю. Зроблена з жовто-рожевого вапняку, добре відшліфована, має обриси носа, прорізи для очей і рота, навколо якого нанесені лінії у вигляді зубів. З боків є отвори для мотузки, яка тримала маску на обличчі.
4. Ямпільська царівна
Древній курган кочівників, що біля села Пороги на березі Дністра, добре відомий польським археологам. У липні 2018 року вчені розкрили його секрет.
З кургану дістали скелет жінки, яка померла близько 4,5 тисячі років тому. Тоді територією сучасного Ямпільського району Вінницької області кочували племена скотарів. На ліктьових кістках небіжчиці видно рукотворні чорні зарубки, схожі на сліди татуювання. Лінії були зроблені смолою відразу після смерті і наносилися повторно кілька разів у процесі розкладання тіла.
«Через деякий час після смерті жінки її курган відкривали і прикрашали кістки малюнками зі смоли, потім скелет викладали в анатомічному порядку», — описує археолог Данута Журкевич.
Навколо кургану немає слідів поселення того часу. Тож для проведення ритуалу люди спеціально поверталися до могили. В Європі подібні поховання не знаходили, тому вчені мають ще з’ясувати, чому тіло жінки користувалося такою повагою.
5. Клинопис Мардамана
У ході розкопок поселення Бассеткі на півночі Іраку знайдено 92 клинописні таблички. Текст на них був вкритий товстим шаром глини. Склалося враження, що клинопис навмисно захистили від пошкоджень. Переклад, який зробили в Тюбінгенському університеті показав, що археологи знайшли стародавнє місто Мардаман, раніше відоме вченим лише за давньовавілонськими джерелами.
На момент складання табличок 1250 року до нашої ери Мардаман був частиною Ассирійської імперії і управлявся Ашшур-Насіром. Судячи з імені, він був не мером, а головою провінції. Таблички описують правління Ашшур-Насіра, стосунки з громадянами і дають деякі відомості про місто.
6. Грецький «Титанік»
Як тисячу років тому ходили річками слов’яни, сучасна реконструкція: Перевірка часом: Дніпром на середньовічному човні
У жовтні 2018 року на дні Чорного моря, у 80 кілометрах від узбережжя Болгарії зонд морських археологів натрапив на грецький торговий корабель у чудовому стані. Позбавлений кисню двокілометровий шар води зберіг 23-метровий корпус, кермо, щоглу, лавки для веслярів.
Британо-болгарська експедиція Black Sea Maritime Archaeology Project підняла фрагмент судна. В університеті Саутгемптона визначили, що корабель потонув 2400–2500 років тому. Таким чином, він став найдавнішим цілим судном, що відоме сучасній науці. Аналогічна модель вітрильника зображена в сцені з «Одіссеї» на грецькій посудині того ж часу.
У Чорному морі багато сірководню і мало кисню. Глибше 200 метрів вже практично немає жодних організмів, і це сприяє збереженню деревини. Учасники Black Sea Maritime Archaeology Project знайшли вже 60 кістяків римських, візантійських, османських кораблів.
7. Труна на трьох
Александр Македонський помер 323 року до нашої ери. За переказами, труп поклали до золотої труни і наповнили її медом. В Александрії македонського царя виставили на огляд, як Леніна в Мавзолеї. Римський історик Діон Кассій писав, що імператор Октавіан Август при огляді тіла випадково відламав Александру ніс. На початку 3 століття слід солодкої мумії губиться.
2018 року під час будівництва житлового комплексу в Александрії робітники виявили 30-тонний саркофаг із чорного граніту. Єгипетські вчені розкривали його, сподіваючись побачити царя, що лежить у меду. Однак у червоної рідини з їдким запахом плавали кістки жінки близько 20 років і двох чоловіків 40–50 років. Александру на момент смерті було 33.
Втім, жижа в саркофазі зацікавила інтернет. Онлайн-петиція із закликом дозволити людям випити «еліксир життя» набрала понад 34 тисяч голосів.
Доступ до саркофага обмежили через токсичність вмісту. Припускають, що це проста вода, яку 2000 років трупи отруювали продуктами розкладу.
8. Помпейський мрець
На початку 2018 року італійські археологи почали масштабне дослідження Ділянки № 5 на північному сході Помпеїв.
І відразу — вражаюча знахідка. Римлянин років тридцяти пережив удар пірокластичного потоку з газу, каменів і попелу всередині будинку, але смерть наздогнала його на вулиці — 300-кілограмовий уламок будівлі прилетів прямо в голову.
Великогомілкова кістка скелета деформована. Швидше за все, чоловік страждав від кісткової інфекції, повільно пересувався і не міг втекти.
9. Золота субмарина
Навіть програючи війну, нацисти нарощували військове виробництво за якістю та кількістю. До 1945 року на німецьких верфях були закладені 118 дизель-електричних підводних човнів революційного типу XXI. Це були перші субмарини здатні весь похід провести під водою і атакувати кораблі супротивника без візуального контакту.
До бойових дій тип XXI не залучався. Багато кораблів дісталися союзникам або були потоплені, деякі пропали безслідно. Ходили чутки, що на найкращих підводних човнах Райху нацисти вивозили з Німеччини свої багатства в Південну Америку. І ось в квітні 2018 року один з них був знайдений на дні протоки Скагеррак біля берегів Данії.
Субмарина U-3523 була потоплена 6 травня 1945 року британським бомбардувальником B24 Liberator. За день до цього німецькі війська в Данії, Північно-Західній Німеччині та Нідерландах здалися. Човен не виконував завдання і, ймовірно, намагався втекти.
10. Розкопки в Кам’янецькій фортеці
Першу згадку про Кам’янець-Подільський відносять до 1374 року: литовсько-руський князь Юрій Коріатович грамотою надав місту самоврядування. Вважалося, що фортецю звели в 14 столітті. Однак минулого року серед поховань на території замку виявили давньоруські могили. В них — скроневі і поясні кільця 12–13 століть, вістря стріл.
Раніше недалеко від фортеці виявили дві стіни башти 17 століття, в якій знаходилася майстерня з виготовлення гармат. З цієї вежі стріляли в османів 1672 року. Тоді султан Мехмет ІV, син українки Хатідже Турхан, при підтримці гетьмана Петра Дорошенка та кримського хана, відвоював місто у Речі Посполитої.
Також українські археологи виявили склеп магната з роду польських шляхтичів Потоцьких. Поруч — залишки фундаменту стародавньої Покровської церкви, яка за часів панування турків служила мечеттю.
Усі ці знахідки — важливі пам’ятки української історії. Можливо, завдяки їм 2019 року Кам’янецька фортеця все ж потрапить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
